|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48720 Скала-Подільська,
вул. Грушевського
Поселення (вперше писемно згадується у 1210р. як Скала-над-Збручем) після знищення татаро-моголами у 1240р. відновили 1331 року. Згадується також у 1394 і 1395 роках, а на початку 40-х років XVст. отримало магдебурзьке право, відновлене 1518 року, коли містечко стало центром староства. 1880 року у Скалі проживало 5430 мешканців (переважно - українців), 1914 року - близько шести тисяч, нині - понад 3600 осіб. У 1940р. стало селом та Скалою-Подільською і до 1959 року було центром району, а від 1956 року є селищем (міського типу). Входило до Борщівського району, від 2020 року є частиною Чортківського.
Ймовірно, що перший костел (дерев'яний) та парафія постали у Скалі ще у XVст., коли поселення отримало магдебурзьке право, хоча офіційно час заснування парафії вважається невідомим. За непідтвердженою інформацією, перший мурований храм у містечку був вже у першій половині XVII століття, проте у другій його половині святиня, швидше за все, зазнала суттєвих пошкоджень. І була відбудована фактично заново 1719 року коштом скальського старости Валентина Казимира Межеєвського. У 1724 року храм освятили під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
| Наступна дата: жовтень, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
У 30-х - 40-х роках XIXст. парафія у Скалі, яка вже перейшла із Кам'янецької дієцезії до Львівської архідієцезії, нараховувала від трьох до понад двох тисяч вірян та обслуговувалась настоятелем о. Матіасом Хіларським, якого у 50-х роках замінив о. Антоній Анджейовський (прослужив тут аж до 1901 року). Схоже, що тоді завдяки його зусиллям та коштам місцевих власників Голуховських костел було реставровано і частково перебудовано. У цей час парафія охоплювала майже два десятки сусідніх сіл, зросла чисельно до понад 3700 вірних та отримала каплиці громадські цвинтарну Голуховських у Скалі та у Коцюбинчиках, приватну в палаці у Скалі, громадські у Турильчому, Лосячі та Циганах.
Принаймні, від 1903 року аж до середини 20-х років парафією у Скалі опікувався настоятель о. Йосиф Санойца. Ще у першому десятилітті вона втратила частину сіл, які перейшли до парафіяльної експозитури у Турильчому, та зменшилась за кількістю вірян до приблизно 2200 осіб. У 1922 році храм реставрували, а 1924 року повторно освятили. Наприкінці 30-х років парафію продовжував із середини 20-х років адмініструвати о. Стефан Бірецький. Вона ще більше зменшилась, оскільки з неї виділились Цигани разом із кількома селами, та нараховувала лише 1700 вірних. Але додатково отримала каплиці другу цвинтарну у Скалі, у Бережанці, Бурдяківцях, Гуштині і Трійці.
Костел у Скалі-Подільській відомий український мистецтвознавець та архітектор Григорій Логвин назвав 'останнім відлунням готики в Україні'. І цей унікальний храм радянська влада після ІІсв. війни зачинила та використовувала як складські приміщення і електростанцію, яка, схоже, так і не запрацювала. На початку 80-х років будівля зазнала значних пошкоджень від великого буревію. Повернули колишній римсько-католицький храм місцевим вірним 1989 року. Першу після війни Месу у частково впорядкованому костелі відправили 20 жовтня 1991 року, а 8 січня 1992 року його знову освятили. Костел було відремонтовано та оточено мурованою огорожею, частину якої розібрали ще 1945 року, а решту - у другій половині 70-х років.
Скалу- Подільську обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Антонія у Лосячі.
Головна сторінка