ЖИЛИНЦІ. Колишній костел без титулу (1908 - 1910). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48713 Жилинці

Жилинці відомі документально, за різною інформацією, від 1494 року, з першої половини XVст. чи навіть із 1387 року. У 1810 році тут проживало 389 мешканців, 1910 року - 850 (переважно - українці), 1914 року - 900, 1921 року - 831, 1931 року - 875, близькл вісім сотень, у тому числі 615 українців і 182 поляків, нині - лише чотири сотні осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові, а в середині ХІХст., коли їх чисельність досягла півтори сотні вірян, перейшли до новозаснованої експозитури в Озерянах, яка пізніше стала парафією св. Анни. І тривалий час своєї святині вони не мали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 10
1903 - костел Всіх Святих у Ходорові на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Вебер;
1934 - жовківський декан та настоятель о. Лаврентій Ожга освятив наріжний камінь майбутньої каплиці у Глинську на Львівщині;
- о. Вікентій Смаль освятив новозбудований костел Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних у Рибному на Івано-Франківщині;
1952 - в Кочев'є (Словенія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1995 - о. Станіслав Падевський, майбутній ординарій Харківсько-Запорізький, консекрований на єпископа у Кам’янець-Подільській катедрі Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Антоніо Франко;
Наступна дата: червень, 11
1872 - в Санкт-Петербурзі відбулась єпископська хіротонія о. Франца Цоттмана, призначеного єпископом-ординарієм Тираспольським;
1989 - повернений костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях на Вінничині освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща);
2000 - єпископ Станіслав Падевський освятив відремонтований костел Святого Духа у Глинянах на Львівщині;
2005 - єпископ Леон Малий освятив каплицю Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Великих Бірках на Тернопільщині;
Джерело фотознімка: Файне місто Тернопіль

Від 1894 року схематизми Львівської архідієцезії подають в Жилинцях осередок черниць конгрегації Слугинь Пресвятої Діви Марії, а від 1908 року - каплицю у ньому (за непідтвердженими даними, вона могла бути дерев'яною). Цього ж року вперше згадується мурований храм у селі, який тоді перебував ще у стані будівництва. Завершили його спорудження 1910 року. Перед І світовою війною кількість римо-католиків у Жилинцях перевищила три сотні осіб.

Джерело фотознімка: Файне місто Тернопіль

Впродовж всього міжвоєнного періоду чисельність вірян у Жилинцях залишалась на рівні приблизно трьох сотень. Для них озерянські душпастирі звершували богослужіння у місцевому костелі від одного до двох разів на місяць. Після виселення парафіян-поляків до Польщі жилинецьку святиню радянська влада зачинила 1947 року та використовувала її в якості колгоспного складського приміщення. Нині колишній римсько-католицький храм пустує, перебуваючи у повністю занедбаному стані часткової руїни.

Джерело фотознімка: Петро Грушко
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми