БАРИШ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1800 - 182?). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48424 Бариш,
вул. Місто

Бариш у документах вперше згадується 1439 року, у 1559 році отримав магдебурзьке право. З приходом радянської влади став селом, яке до 19 липня 2020р. належало до Бучацького району, а тепер - до Чортківського. Населення - майже дві з половиною тисячі мешканців.

Приблизно у час отримання Баришем міських прав тут також було збудовано костел і засновано парафію його власником Миколаєм Язловецьким. Проте вона перейшла до протестантів. 1600 року місцевий храм згадується як такий, що повернувся в лоно Церкви, а 1602 року парафію відновили та святиню відремонтували (коштом Язловецьких). Відомо, що 1721 року костел (ймовірно, дерев'яний) мав три вівтарі: головний - Пресвятої Трійці та бічні - Матері Божої і св. Антонія Падуанського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;
Наступна дата: липень, 18
1783 - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським;
1928 - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським;
2010 - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом;
2020 - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках;

Будівництво сучасного мурованого храму розпочали 1800 року завдяки фундації Каетана Потоцького, а завершили коштом Мартина Шавловського. Причому спочатку мурованою була лише нижня частина костелу, і лише у 20-х роках - верхня. Його оздоблення та оснащення відбувалось повільно. 25 червня 1882 року здійснено консекрацію храму. А у 1900-1906 роках костел суттєво перебудовали, збільшивши його розміри, зокрема, додали дві неоготичні бічні каплиці.

Під час І світової війни святиню було пошкоджено, проте вже у 1920-1921 роках її частково відновили. Більш ретельна реставрація храму відбулась у 1927, 1930 та 1934 роках. У другій половині 30-х років майже чотири тисячі парафіян містечка та двох сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Ян Дзюбан.

У ніч з 5 на 6 лютого 1945 року частина польських мешканців Бариша заховалась в костелі та оборонялась під час нападу бойовиків УПА, після чого більшість поляків переїхала в Бучач. А 23 вересня 1945 року настоятель парафії о. Йосиф Мруз разом із своїми вірянами та костельним майном виїхав до Польщі. Від 1946 року храм використовувавя в якості колгоспного складу.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років колишній костел віддали греко-католикам, які після ремонту послуговуються ним як церквою Вознесіння Господнього.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.