БАРИШ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1800 - 182?). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48424 Бариш,
вул. Місто

Бариш у документах вперше згадується 1439 року, у 1559 році отримав магдебурзьке право. З приходом радянської влади став селом, яке до 19 липня 2020р. належало до Бучацького району, а тепер - до Чортківського. Населення - майже дві з половиною тисячі мешканців.

Приблизно у час отримання Баришем міських прав тут також було збудовано костел і засновано парафію його власником Миколаєм Язловецьким. Проте вона перейшла до протестантів. 1600 року місцевий храм згадується як такий, що повернувся в лоно Церкви, а 1602 року парафію відновили та святиню відремонтували (коштом Язловецьких). Відомо, що 1721 року костел (ймовірно, дерев'яний) мав три вівтарі: головний - Пресвятої Трійці та бічні - Матері Божої і св. Антонія Падуанського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 17
1709 - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754 - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884 - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині;
Наступна дата: лютий, 18
1703 - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини);
1761 - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці;
1864 - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський;
2020 - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка;

Будівництво сучасного мурованого храму розпочали 1800 року завдяки фундації Каетана Потоцького, а завершили коштом Мартина Шавловського. Причому спочатку мурованою була лише нижня частина костелу, і лише у 20-х роках - верхня. Його оздоблення та оснащення відбувалось повільно. 25 червня 1882 року здійснено консекрацію храму. А у 1900-1906 роках костел суттєво перебудовали, збільшивши його розміри, зокрема, додали дві неоготичні бічні каплиці.

Під час І світової війни святиню було пошкоджено, проте вже у 1920-1921 роках її частково відновили. Більш ретельна реставрація храму відбулась у 1927, 1930 та 1934 роках. У другій половині 30-х років майже чотири тисячі парафіян містечка та двох сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Ян Дзюбан.

У ніч з 5 на 6 лютого 1945 року частина польських мешканців Бариша заховалась в костелі та оборонялась під час нападу бойовиків УПА, після чого більшість поляків переїхала в Бучач. А 23 вересня 1945 року настоятель парафії о. Йосиф Мруз разом із своїми вірянами та костельним майном виїхав до Польщі. Від 1946 року храм використовувавя в якості колгоспного складу.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років колишній костел віддали греко-католикам, які після ремонту послуговуються ним як церквою Вознесіння Господнього.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.