BOBULIŃCE. Dawny kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1892). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48472 Бобулинці

Можливо, Бобулинці вперше письмово згадуються 31 серпня 1375 року як Бібіл, наступна згадка - 14 серпня 1421 року у фундаційному документі парафії у Петликівцях, 1650 року відомі як Бобоул. 1880 року тут проживало 1266 мешканців, з яких 692 були греко- і 559 римо-католиками, 1915 року - 712, 1931 року - 1819, 1939 року (після приєднання польських колоній Михайполе і Юзефівка) - 1960, у тому числі 975 поляків і 960 українців, нині - 560 осіб. Село входило до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях. Їх чисельність із середини ХІХ століття до 1892 року, коли у Бобулинцях постав філіальний мурований костел, зросла від півтисячі до восьми сотень вірних.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Następna data: październik, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1804 - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський;
1826 - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1900 - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського;
1927 - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
- єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

Храм збудували з ініціативи старопетликівського настоятеля о. Владислава Дроздовського, місцевих жителів Андрія Боклака і Матея Парколіка. Кошти на його спорудження виділили землевласниця А. Красіцька, яка також пожертвувала для святині та інших костельних споруд земельну ділянку і будівельні матеріали, Львівська курія, о. Дроздовський, майбутній експозит у Бобулинцях о. Томаш Горечий та інші жертводавці. Освятили костел під титулом cв. Антонія Падуанського 1894 року, коли також розпочали підготовку до заснування у Бобулинцях парафіяльної експозитури.

Втім, у схематизмах Львівської архідієцезії парафіяльна експозитура у Бобулинцях згадується лише від 1907 року, хоча і датується 1894 роком, а увійшло до неї ще село Киданів. Спочатку в якості парафіяльного використовувався колишній дворовий будинок, а потім збудували нову плебанію. Під час І світової війни московітські війська завдали шкоди костелу та іншим спорудам експозитури. Ремонтні роботи розпочали 1925 року. Тоді також експозитуру у Бобулинцях піднесли до рангу самостійної парафії. Завершили відновлення будівель завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Волчанського 1927 року. Черговий ремонт святині відбувся 1937 року. Мала вона три вівтарі (головний із образами Матері Божої і св. Антонія, два дерев'яні бічні 1926 року - з іконами Матері Божої Святого Розарію і Розп'яття Христа та іконою Матері Божої і скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса), дзвіницю із двома дзвонами та інше костельне оснащення.

Źródło zdjęcia: Бучач-Львів

Від 1938 року парафію чисельністю вісім сотень вірян із філіальною каплицею 1880 року у Киданові та цвинтарною у Бобулинцях, збудованою 1901 року і освяченою 1908 року, адміністрував о. Йосиф Сущинський. 13 березня 1944 року він загинув від рук бойовиків УПА. Ймовірно, що тоді ж і було суттєво пошкоджено костел та знищено його оснащення. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у суттєво знищеному стані, як і колишня цвинтарна каплиця.

Dawna kaplica cmentarna
ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy