НОВІ ПЕТЛИКІВЦІ. Колишній костел Воздвиження Святого Хреста (1892). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48405 Нові Петликівці

Село Нові Петликівці заснувала 1807 року власниця Старих Петликівців Єлизавета Каліновська на землях, що належали місцевій парафії Різдва Пресвятої Діви Марії. Десятилітній судовий процес завершився втратою парафією частини цих земель. У 1928р. на північному сході села поселилось 32 сім'ї польських колоністів. 1931 року тут проживало 1116 мешканців, 1939 року - 660 українців і 540 поляків, нині - понад 660 осіб. Село входило до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до згаданої вище парафії у Старих Петликівцях. Якщо у середині ХІХ століття їх було менше сотні, то 1892 року, коли у Нових Петликівцях спорудили філіальний мурований костел, - вже майже 230 вірних. Цього ж року його освятили під титулом Воздвиження Святого Хреста.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 08
1774 - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899 - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990 - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993 - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999 - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004 - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Наступна дата: серпень, 10
1799 - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської;
- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021 - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

Ця святиня у Нових Петликівцях постала коштом католиків обох обрядів (використовувалась ними спільно аж до 1922 року, коли греко-католики збудували свою церкву). Будматеріалом послужило гранітне каміння, а дах покрили гонтом, який 1912 року замінили бляхою. 1916 року під час військових дій костел було суттєво пошкоджено та частково розібрано для спорудження землянок, вціліли лише пресбітерій та одна стіна. 1923 року храм відбудували знову із граніту, який пожертвував черговий власник Старих Петликівців Владислав Коритовський, та освятили. У 1932р. дах святині покрили оцинкованою бляхою, придбаною наступним власником Старих Петликівців Еразмом Коритовським, а 1935 року її оштукатурили ззовні та всередині.

Вже наприкінці 1934 року у найманому будинку в Нових Петликівцях оселився парафіяльний катехит о. Домінік Костял, а в 1935-1936 роках тут коштом Львівської курії, урядових інституцій та приватних пожертв збудували муровану плебанію. 1936 року у селі було утворено самостійну парафію, до якої увійш8ло ще два сусідні села. 1938 року о. Костяла замінив адміністратор о. Франциск Волиняк, а парафія тоді налічувала вісім сотень вірян.

Весною 1944 року останній адміністратор парафії о. Йосиф Верета виїхав із Нових Петликівців після того, як йому вдалось врятуватись на горищі костелу під час нападу бойовиків УПА. Через кілька років радянська влада стала використовувати храм спочатку як зерносховище, а потім в якості складу запчастин колгоспної техніки. Приблизно 1986 року будівля постраждала від пожежі, а 1988 року її віддали православним, які її відремонтували. Нині колишній римсько-католицький храм є церквою Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми