|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48443 Порохова
Порохова відома з 1452 рок, є також згадка 12 жовтня 1456 року під назвою Пархова. У 1476-1590 року поселення вважаломь містом. 1857 року село мало 1350 мешканців, 1880 року - 1550 (440 римо-католиків), нині ж тут проживає понад 1150 осіб. Входило до Бучацького району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.
Спочатку місцеві римо-католики належали до парафії у Язловці, а зі середини XVI століття увійшли до парафії Пресвятої Трійці у Бариші. Причому богослужіння для них відбувались у греко-католицькій церкві, і здійснювали їх як священники Бариша, так і греко-католицькі душпастирі Порохової. Лише 1893 року тут коштом власника села Артура Заремби-Целецького спорудили дерев'яну філіальну каплицю, яку 26 серпня цього ж року було освячено під титулом Різдва св. Йоана Хрестителя.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1906-1907 роках, коли чисельність вірян перевищила шість сотень, у Пороховій завдяки тому ж А. Зарембі-Целецькому створили парафіяльну експозитуру (фундатор пожертвував для неї мурований парафіяльний будинок, господарські приміщення, земельну ділянку та кошти). 1912 року ще одну земельну ділянку подарував Станіслав Бадені. Перед І світовою війною до експозитури, в якій сім з половиною сотень вірян обслуговував експозит о. Едуард Щепанек, входили села Зубрець та Стінка, що теж мали філіальні каплиці. А 1925 року у Пороховій було засновано самостійну парафію.
У 1925-1929 роках зусиллями настоятелів у Пороховій оо. Яна Григля і Антонія Кані та коштам урядовим і місцевих парафіян на новому місці за проектом львівського архітектора Броніслава Віктора спорудили мурований костел з тесаного каменю, який освятили під титулом . У 1930 році було розібрано старий дерев'яний храм, а в 1932-1939 роках перебудовано проблемну частину мурованої святині за проектом інженера Владислава Бургельського. Костел мав дерев'яні головний тимчасовий вівтар Матері Божой Королеви Польщі, два неоренесансні бічні Христа Милятинського і св. Антонія, а також необароковий початку ХХ століття. Була теж дерев'яна дзвіниця на два дзвони. Від 1935 року парафію, що налічувала вже понад 1300 вірян, обслуговував адміністратор о. Станіслав Мазак.
2 лютого 1945 року о. Франциск Розвуд звершив остнанню Месу у костелі, а 20 квітня цього ж року разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений храм радянська влада використовувала в якості колгоспного зерносховища та складу хімдобрив, а повернено його вірним 1993 року. Після часткового відновлення костел освятили 1995 року під титулом Матері Божої Цариці. У наступні роки здійснено реставрацію святині.
Порохову обслуговують дієцезіальні священники з парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Бучачі.
Головна сторінка