|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48413 Старі Петликівці
Петликівці як містечко за руським правом відомі від 1421 року, коли тут було утворено парафію, згадуються у документах 1437 і 1467 років. У 1807р. на теренах села заснували Нові Петликівці, тому Петликівці назвали Старими Петликівцями. 1880 року тут проживало 1868 мешканців, у тому числі лише 586 римо-католиків, 1915 року - близько 2000, 1931 року - понад 2500, більшість з яких вже були поляками, нині - понад тисяча осіб. Село входило до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.
Отже, 14 серпня 1421 року місцевий власник Адальберт Бучацький заснував у Петликівцях при вже існуючому костелі парафію свв. Миколая, Катерини та Анни, надавши їй майно як у самих Петликівцях, так і в сусідніх селах. Проте пізніше храм знищили татари (можливо, не один раз). І, принаймні, від 1593 року парафія вже не існувала, Петликівці приєднали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
| Наступна дата: серпень, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
У 1647 році парафію у Петликівцях було відновлено та збудовано новий дерев'яний храм Пресвятої Діви Марії коштом Голинської та Вільковських, проте у другій половині цього століття (ймовірно, 1674 року) цей костел було теж зруйновано.
Не пізніше 1704 року у Петликівцях постав черговий дерев'яний храм за кошти тодішнього власника Мавриція Курдвановського, який також збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії. Правда, ще 1715 року деякі частини цієї святині вважались недобудованими, а мала вона тоді 4 дерев'яні вівтарі - головний Різдва Пресвятої Діви Марії та бічні св. Йосифа, св. Антонія і св. Мавриція (1816 року - головний вівтар із Розп'яттям, три бічні святих Антонія, Йосифа і Алоїзія, а 1854 року - головний із Розп'яттям, яке парафіяни вже вважали чудотворним, та чотири бічні Пресвятої Діви Марії, св. Алоїзія, Ecce Homo і св. Антонія). Пізніше до костелу було добудовано муровану каплицю. І простояв цей храм з незначними ремонтами (попри суперечливі дані щодо будівництва у XVIII столітті нового) аж до І світової війни, коли 11 липня 1917 року його спалили московітські солдати.
Знищена була у Старих Петликівцях не тільки святиня, з якої вдалось врятувати частину костельного майна, але й дзвіниця, парафіяльний будинок і господарські споруди. Віряни спромоглись до вцілілої мурованої каплиці добудувати тимчасову дерев'яну каплицю, якою і послуговувались тривалий час. 21 липня 1924 року за настоятеля о. Кароля Людомильського було закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього мурованого храму за проектом львівського архітектора Вікентія Равського. Проте будівництво костелу внаслідок непорозумінь між вірянами і настоятелем йшло дуже повільно, а потім і взагалі зупинилось.
У 1926 році з призначенням нового настоятеля о. Броніслава Скуліча постав також новий проект храму авторства Романа Кензлера, а наступного року було майже завершено спорудження парафіяльного будинку. Протягом кількох років тривав збір коштів на продовження будівництва костелу, яке розпочалось 1929 року. 8 вересня 1931 року ще не повністю споруджений храм освятив о.-прелат зі Львова Владислав Лібревський, а 12 травня 1935 року після завершення будівельних робіт та оснащення його консекрував архієпископ Болеслав Твардовський. Святиня містила 4 вівтарі (головний із Розп'яттям, два бічних та в каплиці св. Терези із її скульптуркою), 5 дзвонів та інше досить значне костельне оснащення.
Аж до смерті 1943 року майже дві з половиною тисячі вірян у п'яти населених пунктах продовжував обслуговувати о. Скуліч, а парафія у різні часи мала каплиці у Бобулинцях, Киданові, Нових Петликівцях, Осівцях, Переволоках, а також Старих Петликівцях. У 1945 році парафіяни-поляки виїхали до Польщі (можливо, разом із новим душпастирем та частиною костельного майна). Фактично, все костельне оснащення не збереглось, а сам храм, який, ймовірно, використовувався в якості господарської будівлі, повернули римо-католикам наприкінці 90-х років. У 2000 році вони розпочали ремонт святині. 11 вересня 2004 року відновлений костел освятив єпископ Леон Малий.
Старі Петликівці обслуговують дієцезійні священники та сестри-непорочниці (згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) з парафії у Язлівці.
Головна сторінка