|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
1541 Підзамочок,
вул. Тернопільська
Близько 1600 року на пагорбі над Стрипою спорудили замок, під захистом якого сформувалось поселення, яке так і назвали - Підзамочок. Хоча 1672 року турки знищили замок, який вже не відновлювався, проте село продовжило існувати. У 1880р. тут проживало 1487 осіб, у тому числі понад 1360 римо-католиків, 1932 року серед 2320 мешканців було 2190 поляків та 40 українців. Після ІІсв. війни поляків виселили (за різними даними, чи на Донбас, чи до Сибіру, чи в Польщу), а на їх місце заселили лемків із Польщі. Село входило до Бучацького району, а тепер - до Чортківського, і проживає тут нині понад півтори тисячі осіб.
Місцеві римо-католики, що становили переважну більшість населення Підзамочка, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. Коли їх чисельність перевищила тисячу вірних, у 1858-1860 роках ними було збудовано та освячено муровану каплицю, яка стала першою філіальною святинею бучацької парафії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
Цю каплицю часто датують початком ХХ століття, проте вона значно старша, про що свідчать згадки про неї у схематизмах Львівської архідієцезії. 1857 року її ще не було, проте 1861 року вона вже подається з датою освячення у 1860 році, а 1862 року освячення чомусь перенесли на 1861 рік. Далі каплиця занотована у схематизмах 1864, 1865, 1866, 1867, 1871, 1875, 1876, 1877, 1878, 1879, 1881, 1882, 1883, 1884, 1886, 1887, 1888, 1890, 1891, 1892, 1894, 1895, 1896, 1897, 1898 і 1899 років під стандартним текстом як мурована, в якій здійснюються богослужіння. Згадується ця святиня також у численних схематизмах ХХ століття - як до І світової війни, так і в міжвоєнний період. Хоча вірні нею регулярно послуговувались, проте вважали її малою та убогою (очевидно, в порівнянні із парафіяльним костелом у розташованому поруч Бучачі).
В середині 30-х років Підзамочок вже мав понад 2200 римо-католиків, які після війни змушені були покинути рідне село. У радянські часи каплиця використовувалась як магазин господарських товарів. 1889 року колишню римсько-католицьку святиню віддали православним, які її відремонтували та частвово добудували (зокрема, дзвіницю та капличку на подвір'ї). І нині вона є храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.
На теренах села збереглись скульптури св. Антонія Падуанського 1829 року (реставрована 2020 року) та Божої Матері 1905 року (відновлена 1990 року).
У Підзамочку 10 лютого 1917 року народився майбутній видатний священник о. Людвік Рутина, який від 1991 року душпастирював у Бучачі, Трибухівцях, Золотому Потоці, Старих Петликівцях, Усті-Зеленому та Коропці, костели яких завдячують йому своїм відновленням. Відзначений нагородами за екуменічну діяльність та зусилля щодо єднання народів.
Strona główna