48431 Трибухівці,
f.b.: ParafiaTrybuhiwci
Поселення Трибухівці у документах згадується у 1578, 1611, 1672 та 1680 роках. Назва походить від трьох величезних буків, які, за переказами, росли при в’їзді в село, і трансформувалась у Трибухівці. Село у 1961-1991 роках називалось Дружба. Нині його населення - понад 4300 мешканців. Належало до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.
Місцеві римо-католики, чисельність яких наприкінці ХІХ століття та до І світової війни лише трохи перевищувала тисячу вірних, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. Проте відомо, що ще у XVIII столітті у Трибухівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), який 14 серпня 1763 року консекрував архієпископ Вацлав Сераковський під титулом Успіння Пресвятї Діви Марії. У 1776-1785 роках костельні записи зафіксували чимало змішаних шлюбів між українцями та поляками.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: липень, 20 | |
1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
Наступна дата: липень, 21 | |
1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
У 1903 році коштом власників Трибухівців Городиських на подарованій місцевою владою земельній ділянці розпочалось будівництво мурованого костелу, проте після закладання фундаменту та освячення наріжного каменю зупинилось з невідомих причин. І продовжилось лише 1913 року з ініціативи бучацького настоятеля о. Яна Огородника (Франциск Городиський відмовився фінансувати спорудження храму, обмежившись наданням каміння та порівняно невеликої суми грошей). Більшу частину коштів пожертвували місцеві віряни та Львівська курія, а проект святині здійснив безоплатно архітектор Ян Тарчалович. Проте до Ісв. війни не вдалось добудувати костел, а також безуспішно завершилась спроба створення у Трибухівцях парафіяльної експозитури.
У 1922-1923 роках будівництво храму, в основному, закінчили. 25 грудня 1923 року його освятили, 1931 року оточили огорожею. 9 серпня 1933 року у Трибухівцях було створено парафію (спочатку як тимчасовий душпастирський осередок), до якої належали також села Цвітова, Пишківці та Ріпинці (останні два мали муровані каплиці). У 1933-1935 роках збудували мурований парафіяльний будинок (за кошти місцевих жителів). 10 вересня 1936 року архієпископ Євгеній Базяк під час візитації парафії консекрував костел, присвятивши його Матері Божій Неустанної Допомоги (інформація про титул старої святині на той час була відсутня). Храм мав три вівтарі (головний з образами Матері Божої Неустанної Допомоги та Успіння Богородиці та бічні св. Франциска Асизького і Пресвятого Серця Ісуса), а також інше досить значне оснащення.
Останнього адміністратора парафії о. Йосифа Томашевського, який прослужив тут від 1933 року, німці 7 квітня 1944 року змусили виїхати до Бучача (потім він переїхав до Львова, а звідти - до Польщі). Замість нього було призначено о. Владислава Люпу, але він також невдовзі покинув Трибухівці. Частину костельного майна вивезли до Польщі парафіяни-поляки. Храм за радянської влади спочатку використовувався як зерносховище, а потім (принаймні, до 60-х років) - в якості гаража.
Повернули святиню 1992 року, її було відремонтовано. Трибухівці обслуговують дієцезіальні священники з парафії у Язловці.