БІЛИЙ ПОТІК. Костел Матері Божої Ченстоховської (1927 - 1933). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48509 Білий Потік

Поселення Білий Потік вперше згадується у документах у 1442, 1448 та 1564 роках. 1880 року тут проживало 855 мешканців, 1900 року - 1211, 1910 року - 1259, 1921 року - 1152, 1931 року - 1167, більшість яких була поляками, нині ж село нараховує лише трохи більше двох з половиною сотень осіб.

Католики латинського обряду Білого Потоку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько чотири сотні вірян, наприкінці цього століття - понад шість сотень, а перед І світовою війною - понад 760 осіб.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;
Наступна дата: жовтень, 12
1612 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752 - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908 - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930 - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек;
- новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996 - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;

Попри значну чисельність вірних підготовка до спорудження власного храму у Білому Потоці розпочалась лише у другій половині 20-х років ХХ століття. Зокрема, 1927 року земельну ділянку для нього (в доповнення до тієї, яку ще 1918 року пожертвував Михайло Флорків) подарували школа та місцева влада, яка також надала каміння з міцевої каменоломні в якості будматеріалу. І вже 6 вересня цього ж року було вмуровано наріжний камінь під будівництво святині, яке мали вести Михайло Филипець і Петро Окуржалий за проектом архітектора Теодора Втужецького. Проте наступного року будівельні роботи довелось зупинити через брак коштів, отриманих, в основному, від продажу частини майна парафії та з пожертв вірян.

У 1929 році закінчили зведення стін костелу у Білому Потоці, а наступного року звернулись до Львівської курії та чортківської повітової влади по фінансову допомогу на завершення спорудження храму, яку 1931 року отримали від влади, а 1932 року - від курії. Закінчили будівництво святині наступного року. 25 серпня цього ж, 1933 року новоспоруджений костел опід титулом Матері Божої Ченстоховської освятив настоятель парафії о. Йосиф Харра, з ініціативи якого він і будувався. Храм отримав один неоготичний дерев'яний вівтар початку ХХст. з образом Матері Божої Ченстоховської та скульптурками св. Казимира і св. Станіслава Костки, інше оснащення, а також муровану дзвіницю-браму з одним дзвоном. У цьому костелі хом'яківські душпастирі двічі на місяць звершували богослужіння для понад шести сотень місцевих вірних.

Джерело фотознімка: Halyna Senchuk

У 1958 році, після того, як о. Казимир Флейшхакер із Хом'яківки відправив у Білому Потоці останню Месу (пасхальну), костел радянська влада зачинила, розмістивши у ньому колгоспне зерносховище. 26 серпня 1990 року завдяки зусиллям о. Маркіяна Трофим'яка храм повернули вірянам. 1997 року після проведеного о. Йосифом Михайловським ремонту костел консекрував єпископ Трофим'як. 26 серпня 2000 року урочистість з нагоди десятиліття повернення святині очолив архієпископ Мар'ян Яворський.

Джерело фотознімка: Khrustyk

Білий Потік належить до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах, яку обслуговують дієцезіальні священники.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми