48512 Бичківці
Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.
Католики латинського обряду Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, проте після 1854 року перейшли до новозаснованої парафіяльної експозитури у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця святиня згадується 1887 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 06 | |
| 1890 | - новозбудований костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Лукаш Солецький; |
| 1909 | - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві; |
| 1912 | - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1919 | - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1974 | - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 1997 | - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ; |
| Наступна дата: грудень, 07 | |
| 1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
| 2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
| 2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
Каплицю-мавзолей Целецьких у Бичківцях освятили освятили 1894 року. І лише 1896 року було освячено наріжний камінь філіального мурованого костелу Матері Божої Скорботної, спорудження якого завершили наступного року. Проте цей храм з точки зору архітектури є значно скромнішим за цвинтарну каплицю, яку збудували за оригінальним проектом або відомого львівського архітектора Юліана Захаревича, або когось із його оточення. Цікаво, що усипальниця подається як громадська каплиця у складі хом'яківської парафії у всіх схематизмах аж до 1912 року включно, проте відсутня, починаючи із 1913 року, коли Бичківці вперше занотовані як парафіяльна експозитура. Згадка про каплицю у схематизмі відновлена аж 1936 року, проте тоді її описано вже як приватну.
Станом на кінець ХХ - початок ХХІ століть колишня каплиця-усипальниця Целецьких у Бичківцях (на відміну від костелу) збереглась без істотних руйнувань, вона навіть містила деякі предмети костельного оснащення. Пізніше нею послуговувались віряни Української Автокефальної Православної Церкви, а потім - Православної Церкви України, а нині вона є каплицею Преображення Господнього невеликої спільноти Української Греко-Католицької Церкви.
Костели і каплиці України