|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48512 Бичківці
Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.
Католики латинського обряду Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, проте після 1854 року перейшли до новозаснованої парафіяльної експозитури у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця святиня згадується 1887 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 06 | |
| 1872 | - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної; |
| 1909 | - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої; |
| 1998 | - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині; |
| 2010 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею; |
| 2015 | - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2021 | - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри; |
| Наступна дата: червень, 07 | |
| 1677 | - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1873 | - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1891 | - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях; |
| 1903 | - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер; |
| 1911 | - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині; |
| 1984 | - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським; |
| 1990 | - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі; |
| 1992 | - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі; |
| 2022 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
Каплицю-мавзолей Целецьких у Бичківцях освятили освятили 1894 року. І лише 1896 року було освячено наріжний камінь філіального мурованого костелу Матері Божої Скорботної, спорудження якого завершили наступного року. Проте цей храм з точки зору архітектури є значно скромнішим за цвинтарну каплицю, яку збудували за оригінальним проектом або відомого львівського архітектора Юліана Захаревича, або когось із його оточення. Цікаво, що усипальниця подається як громадська каплиця у складі хом'яківської парафії у всіх схематизмах аж до 1912 року включно, проте відсутня, починаючи із 1913 року, коли Бичківці вперше занотовані як парафіяльна експозитура. Згадка про каплицю у схематизмі відновлена аж 1936 року, проте тоді її описано вже як приватну.
Станом на кінець ХХ - початок ХХІ століть колишня каплиця-усипальниця Целецьких у Бичківцях (на відміну від костелу) збереглась без істотних руйнувань, вона навіть містила деякі предмети костельного оснащення. Пізніше нею послуговувались віряни Української Автокефальної Православної Церкви, а потім - Православної Церкви України, а нині вона є каплицею Преображення Господнього невеликої спільноти Української Греко-Католицької Церкви.
Головна сторінка