|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48512 Бичківці
Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.
Римо-католики Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Перша каплиця у селі відома із 1816 року, проте була вона приватною і в схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується. Після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури близько півтисячі вірян села перейшло до неї.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
У 1886 році на кладовищі у Бичківцях постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. І лише в середині 90-х років, коли чисельність вірних у селі перевищила сім сотень осіб, приступили до спорудження філіального мурованого костелу (за рахунок пожертв родини Целецьких та вірян, а також дотації місцевої влади). Вперше у схематизмі він подається 1895 року як такий, що будується. 21 жовтня 1896 року було освячено його наріжний камінь, і вже у другій половині серпня наступного року освятили і сам храм. 18 вересня 1998 року настоятель парафії о. Леонард Мочаровський освятив три дзвони, придбані коштом Вінцентія Бандури і Стефана Подручного із Скородинців та Григорія Войчишина із Бичковець.
У 1911 році делегація вірних із Бичківців добилась від архієпископа Йосифа Більчевського обіцянки щодо утворення у селі парафіяльної експозитури. Для цього було придбано земельну ділянку поблизу костелу, на якій коштом тих же Целецьких розпочали спорудження парафіяльного будинку. І вже 31 серпня 1912 року тут оселився перший експозит о. Ян Кручкевич, від 1912 року у селі працював дитячий виховний заклад сестер Родини Марії. Заснована тоді ж експозитура стала самостійною парафією 1925 року, до якої увійшли також Скородинці із філіальним костелом.
Перед І світовою війною о. Крукенича у Бичківцях замінив о. Павло Гарсьця, який прослужив тут (спочатку як експозит, а після 1925 року - як настоятель) аж до 1932 року. Від 1935 року близько тисячі вірних перебувало під опікою адміністратора о. Якова Сови, якого 1938 року замінив о. Тадеуш Сятецький. Наприкінці 30-х року кількість парафіян перевищила півтори тисячі осіб. Проте у 1942-1944 роках віряни польського етнічного походження, рятуючись від нападів вояків УПА, змушені були виїхати до Чорткова, а пізніше їх вивезли до Польщі.
Останній душпастир о. Юліан Малиновський також виїхав із Бичківців до Польщі 24 квітня 1945 року. Ключі від костелу та парафіяльного будинку отримав о. Казимир Флейшхакер із Хом'яківки, який став став адміністратором місцевої парафії. Втім, вже 1947 року костел було зачинено, а від 1950 року його використовували як колгоспне зерносховище. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у стані руїни.
Головна сторінка