|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48512 Бичківці
Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.
Римо-католики Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Перша каплиця у селі відома із 1816 року, проте була вона приватною і в схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується. Після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури близько півтисячі вірян села перейшло до неї.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 06 | |
| 1872 | - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної; |
| 1909 | - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої; |
| 1998 | - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині; |
| 2010 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею; |
| 2015 | - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2021 | - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри; |
| Наступна дата: червень, 07 | |
| 1677 | - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1873 | - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1891 | - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях; |
| 1903 | - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер; |
| 1911 | - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині; |
| 1984 | - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським; |
| 1990 | - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі; |
| 1992 | - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі; |
| 2022 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
У 1886 році на кладовищі у Бичківцях постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. І лише в середині 90-х років, коли чисельність вірних у селі перевищила сім сотень осіб, приступили до спорудження філіального мурованого костелу (за рахунок пожертв родини Целецьких та вірян, а також дотації місцевої влади). Вперше у схематизмі він подається 1895 року як такий, що будується. 21 жовтня 1896 року було освячено його наріжний камінь, і вже у другій половині серпня наступного року освятили і сам храм. 18 вересня 1998 року настоятель парафії о. Леонард Мочаровський освятив три дзвони, придбані коштом Вінцентія Бандури і Стефана Подручного із Скородинців та Григорія Войчишина із Бичковець.
У 1911 році делегація вірних із Бичківців добилась від архієпископа Йосифа Більчевського обіцянки щодо утворення у селі парафіяльної експозитури. Для цього було придбано земельну ділянку поблизу костелу, на якій коштом тих же Целецьких розпочали спорудження парафіяльного будинку. І вже 31 серпня 1912 року тут оселився перший експозит о. Ян Кручкевич, від 1912 року у селі працював дитячий виховний заклад сестер Родини Марії. Заснована тоді ж експозитура стала самостійною парафією 1925 року, до якої увійшли також Скородинці із філіальним костелом.
Перед І світовою війною о. Крукенича у Бичківцях замінив о. Павло Гарсьця, який прослужив тут (спочатку як експозит, а після 1925 року - як настоятель) аж до 1932 року. Від 1935 року близько тисячі вірних перебувало під опікою адміністратора о. Якова Сови, якого 1938 року замінив о. Тадеуш Сятецький. Наприкінці 30-х року кількість парафіян перевищила півтори тисячі осіб. Проте у 1942-1944 роках віряни польського етнічного походження, рятуючись від нападів вояків УПА, змушені були виїхати до Чорткова, а пізніше їх вивезли до Польщі.
Останній душпастир о. Юліан Малиновський також виїхав із Бичківців до Польщі 24 квітня 1945 року. Ключі від костелу та парафіяльного будинку отримав о. Казимир Флейшхакер із Хом'яківки, який став став адміністратором місцевої парафії. Втім, вже 1947 року костел було зачинено, а від 1950 року його використовували як колгоспне зерносховище. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у стані руїни.
Головна сторінка