ЧОРТКІВ. Костел Матері Божої Святого Розарію і св. Станіслава (1904 - 1910). Санктуарій Матері Божої Святого Розарію (2009). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48500 Чортків,
вул. Незалежності, 28,
+380 (3552) 236-86,
f.b.: sw.stanislaw

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

Вперше костел (дерев'яний) у Чорткові згадується 1593 року як парафіяльний, проте проіснував порівняно недовго (принаймні, 1718 року його вже точно не було). Інший та вже мурований храм (і монастир) для оо.-домініканців було споруджено у 1603-1609 роках коштом Станіслава Гольського. 1625 року цей костельно-монастирський комплекс оточили муром. Ймовірно, що десь у другій половині XVII століття парафія була інкорпорована домініканцями. А 1731 року храм, відбудований після руйнувань, завданих у середині XVII століття, консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Старий костел
Старий костел

У 80-х роках ХVIII століття австрійська влада в процесі йосифітських реформ не ліквідувала монастир домініканців, лише обмежила його діяльність, проте ченці продовжували опікуватись парафією. 1816 року костел мав 6 вівтарів, а 1860 року - 7 (головний містив образи Матері Божої та св. Станіслава). З кінця 70-х років храм вже вважався занедбаним, навіть готувались проекти його відновлення, проте остаточно це було визнано недоцільним. І в 1904-1910 роках на місці старого костелу збудували новий храм за проектом Яна Саса-Зубжицького та під його керівництвом.

У 30-х роках парафія нараховувала понад 6600 вірян та мала філіальні костели-каплиці у Білій, Черкавщині, Шманьківцях та Шманьківчиках, а також в Чорткові костел сестер милосердя і цвинтарну каплицю домініканців. У липні 1941 року радянські окупанти чотирьох домініканців розстріляли на березі річки Серет, де їх поховали місцеві жителі, а інших чотирьох, яких замордували в самому монастирі, вдалось поховати у цвинтарній каплиці.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У період з 1946 року по 6 липня 1989 року костел було закрито (використовувався, зокрема, як склад міндобрив). Через два роки після повернення святині парафію знову перейняли оо.-домініканці. 2 липня 1991 року відбулась ексгумація та перепоховання останків розстріляних над Серетом мучеників в каплиці на кладовищі. У листопаді 2006 року у Львівській архікатедрі Успіння Пресвятої Діви Марії митрополит Львівський кардинал Мар’ян Яворський офіційно відкрив канонізаційний процес восьми братів ордену Проповідників, які в ніч з 1 на 2 липня 1941 року в Чорткові загинули мученицькою смертю за віру. 3 листопада 2009 року храм проголошено санктуарієм Матері Божої Святого Розарію. 26 травня 2019 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив вівтар костелу.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), працюють черниці-домініканки згромадження Сестер св. Домініка в Польщі.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.