ДЖУРИНСЬКА СЛОБІДКА. Колишній костел cвв. Архангела Михаїла і Софії (Зофії) (1898 - 1902). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48571 Джуринська Слобідка

Джуринська Слобідка вважається заснованою наприкінці XVI століття, вже у ХІХ столітті більшість її населення становили поляки. Нині тут проживає близько чотирьох сотень мешканців.

Для римо-католиків села, які належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі, богослужіння відбувались у місцевій греко-католицькій церкві, проте парох із Джурина, що її обслуговував, заборонив це робити. Тому з ініціативи бучацького настоятеля о. Станіслава Громницького 1882 року у Джуринській Слобідці встановили та наступного року освятили під титулом св. Софії дерев'яну каплицю, придбану в Старих Петликівцях.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 22
1765 - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія Баківського Станіслава Єзєрського;
- майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським;
1922 - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині;
2004 - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича;
Наступна дата: квітень, 23
1719 - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського;
1736 - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині;
1753 - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині;
1933 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1996 - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині;
2017 - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;

Поруч було збудовано також невеличкий парафіяльний дім для експонованого кооператора бучацької парафії, який відтоді опікувався католиками латинського обряду села. Завдяки зусиллям такого експозита (о. Ігнатія Ракшинського), а також коштам парафіян і канадських емігрантів 1898 року розпочалось спорудження мурованого костелу. Місцеві віряни транспортували каміння із каменоломні у Білому Потоці та працювали на будівництві храму, яке завершили протягом чотирьох років. 29 вересня 1902 року костел освятили під титулом cв. Архангела Михаїла.

У 1903 році було розібрано дерев'яну каплицю (з отриманого матеріалу збудували каплицю в Сороках). Наступного року утворили систематизовану експозитуру у Джуринській Слобідці, а 7 вересня 1905 року належно оснащений храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський під титулом cвв. Архангела Михаїла і Софії. 1935 року у селі постала самостійна парафія, до якої входив також Джурин із мурованою каплицею Різдва Пресвятої Діви Марії, спорудженою у 30-х роках. Понад 1200 вірян обслуговував тоді адміністратор о. Франциск Судол, завдяки зусиллям якого у 1936-1938 роках було споруджено мурований парафіяльний дім за проектом будівельника Мечислава Рисякевича із Чорткова.

У квітні 1944 року під час радянсько-німецьких військових дій було знищено значну частину осель села, церкву (повністю) та частково костел (дах і вежу), то ж богослужіння перенесли до парафіяльного будинку. 1945 року більшість парафіян-поляків разом із костельним майном виїхала до Польщі. У 1950-1989 роках колишній костел використовувався як зерносховище, а потім перейшов до православних, які 1992 року його відремонтували (потім було збудовано також муровану дзвіницю). Нині він є храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, в якому збереглись колишні головний та два бічні вівтарі.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми