48542 Ягільниця,
вул. Центральна, 6
Вперше Ягільниця (Ягельниця, Ягольниця) письмово згадується 1448 року, ї згадка у 1454 і 1473 роках. 1518 року отримала статус містечка, підтверджений 1581 року, та втратила його аж 1934 року. 1785 року тут проживало 761 мешканців, на початку 80-х років ХІХст. - 2906, 1900 року - 3111, 1910 року - 3070, 1921 року - 2702, 1931 року - 2795 (переважна більшість була поляками), 2018 року село мало лише 1199 осіб.
У 70-х роках XV століття в Ягільниці (на теренах Кам'янецької дієцезії) заснували парафію та збудували перший (дерев'яний) костел коштом місцевого власника Зигмунта Ягельницького, кам'янецького судді. Процес переходу цієї парафії до складу Львівської архідієцезії тривав із кінця XVIIIст. і завершився лише 1819 року. Сучасний мурований костел постав, швидше за все, теж у XVIIIст. (ймовірно, в останній його чверті та на іншому місці, ніж попередній) коштом Лянцкоронських, які володіли містечком із 1581 року, а після належного оснащення був консекрований під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії 1824 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Наступна дата: квітень, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
Часто консекрацію храму в Ягільниці датують 1842 роком, що стало результатом банальної помилки у схематизмі Львівської архідієцезії 1890 року, коли останні дві цифри просто поміняли місцями. Відтоді цю помилкову дату повторювали всі решта схематизми, а заодно - інші джерела. У 30-х роках та першій половині 40-х ХІХст. парафію чисельністю близько 3100-3400 вірян обслуговував настоятель о. Миколай Рейовський, в 50-х роках - настоятель о. Антоній Лужанський, в 60-х - настоятель о. Костянтин Копертинський. 1865 року вперше у схематизмах подається цвинтарна каплиця у Милівцях. У 1876-1896 роках парафією, що охоплювала понад десяток сусідніх сіл та нараховувала 3200-4600 вірних, опікувався настоятель о. Антоній Ясінський.
Від 1898 року схематизми настоятелем в Ягільниці подають о. Йосифа Глінського. Цього ж року костел пошкодила пожежа, проте вже наступного, 1899 його було реставровано (очевидно, коштом покровителя парафії Кароля Лянцкоронського) та завдяки зусиллям новопризначеного настоятеля). 1908 року вперше згадується каплиця в Улашківцях, а 1912 року - каплиця в Заболотівці. Проте 1913 року Улашківці вийшли із ягільницької парафії разом із Заболотівкою, Милівцями та ще одним селом, зменшивши кількість вірян в материнській парафії до 3700. О. Глінський продовжував обслуговувати парафію, принаймні, до 1918 року.
Від початку 20-х років парафія в Ягільниці перебувала під опікою настоятеля о. Людовика Дембського та 1928 року отримала каплицю у Мухавці. У 1930-1939 роках настоятелем служив о. Йосиф Мислівий, при якому чисельність парафіян знову перевищила 4200 осіб та з'явилась ще одна каплиця - у Росохачі. Після ІІ світової війни радянська влада зачинений ягільницький костел використовувала спочатку як колгоспне зерносховище, потім - в якості спортзалу, а ще пізніше - як складське приміщення.
Повернули суттєво пошкоджений храм в Ягільниці місцевим римо-католикам 4 липня 1992 року, хоча перше післявоєнне богослужіння у ньому відбулось ще 25 грудня попереднього року. У 1992-2002 роках відбулась реставрація костелу коштом польських організацій і приватних осіб, фонду Кароліни Лянцкоронської, який також профінансував придбання трьох дзвонів.
Ягільницю обслуговують оо.-домініканці (орден Братів Проповідників) із парафії Матері Божої Святого Розарію у Чорткові.
Костели і каплиці України