|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48552 Колиндяни,
вул. Підлісна, 23
Перша письмова згадка про Колиндяни датується 1481 роком. Після 1661 року отримали статус містечка під назвою Райгород, який згадується ще 1786 року, проте наприкінці цього століття став знову селом Колиндяни. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало майже тисяча греко- і дві з половиною сотні римо-католиків, 1900 року - 1716 мешканців, 1910 року - 1872, 1921 року - 1681, 1931 року -1776, 2018 року - 1652 осіб.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХст., коли їх чисельність становила приблизно 240 вірян, вони перейшли до новозаснованої експозитури в Озерянах, яка пізніше стала парафією св. Анни. Проте цвинтарна каплиця в Колиндянах постала раніше на два десятиліття, ще у складі борщівської парафії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 14 | |
| 1824 | - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським; |
| 1899 | - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі; |
| 2016 | - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи; |
| Następna data: listopad, 15 | |
| 1591 | - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський; |
| 1682 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький; |
| 1942 | - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 2000 | - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
Муровану каплицю-усипальницю на цвинтарі в Колиндянах збудував 1830 року місцевий власник Франциск Альбіновський (датування святині 1772 роком, яке інколи зустрічається в джерелах, не відповідає дійсності). Проте схематизми Львівської архідієцезії показують її як громадську лише із 70-х років, після того, як 1870 року її відремонтував та пристосував до богослужінь черговий власник села Корнелій Городиський, який придбав місцеві маєтності, ймовірно, у другій половині 60-х років (принаймні, 1861 року вони ще перебували у власності Альбіновського).
Наприкінці ХІХст. кількість римо-католиків в Колиндянах перевищила три сотні осіб, перед Ісв. війною становила понад три з половиною сотні, а в другій половині 30-х років досягла семи сотень. Вже від 1938 року схематизми подають Колендяни як виділену із озерянської окрему парафію чисельністю понад 1300 вірян у самому селі та кількох сусідніх під опікою адміністратора о. Вільяма Руднера. Більш ніж очевидно, що таку велику кількість вірян цвинтарна каплиця не могла помістити. В червні 1939 року борщівський декан і настоятель о. Йосиф Маховський урочисто освятив наріжний камінь та фундамент майбутнього костелу, який, зрозуміло, так і не встигли збудувати через початок ІІ світової війни.
Нині колишня цвинтарна каплиця-усипальниця Альбіновських та Городиських в Колиндянах, яка також слугувала громадським храмом для місцевих вірян, перебуває у досить непогано збереженому стані, якщо не зважати на частково знищене оснащення та сплюндровані поховання в крипті. Була інформація, що святиню погодився відремонтувати хтось із Польщі, проте не витримав бюрократичного тиску української влади.
Strona główna