ЗАЛІССЯ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1891 - 1894). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48561 Залісся,
вул. Польська

Поселення Залісся вперше згадується 1561 року як Залісне. Під час Гайдамаччини тут оселилось багато польських утікачів із-за Збруча. 1785 року у селі проживало 923 мешканців, 1890 року - 2082 (понад 1800 українців і менше трьох сотень поляків), 1900 року - 2212, 1910 року - 2287, 1921 року - 2012, 1931 року - 2231, 1938 року - 2592, у тому числі 1742 українців і 762 поляків, 2021 року - 960 осіб.

Досить значна римсько-католицька спільнота села спочатку належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові, проте після утворення 1854 року парафіяльної експозитури, а пізніше і парафії св. Анни в Озерянах, перейшла до неї. В середині ХІХ століття чисельність вірян у селі перевищила півтисячі, а в 90-х роках цього століття сягнула тисячі осіб. Саме тоді, а не 1801 року, як іноді помилково зустрічається в деяких джерелах, і постала в Заліссі своя святиня.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881 - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883 - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989 - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012 - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017 - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском;
- повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018 - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків;
- єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911 - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974 - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016 - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;
Джерело фотознімка: Ruslan B

Власне, будівництво мурованої каплиці в Заліссі, яке велось завдяки 'благочестивій милостині вірних', вперше згадується в схематизмі Львівської архідієцезії 1891 року, а 1895 року святиня подається як вже існуючий храм, в якому, правда, богослужіння проводяться лише інколи. В 1908 році схематизм вперше датує спорудження та освячення каплиці 1894 роком. Фактично, весь міжвоєнний період кількість римо-католиків у селі залишалась на рівні приблизно 1100 осіб.

Джерело фотознімка: Ivan Moskalenko

В радянські часи храм в Заліссі спочатку використовували як колгоспне зерносховище, а пізніше - в якості спортзалу. Повернули вірянам каплицю 1991 року. Після ремонту вони освятили її як костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Залісся спочатку обслуговували отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла) з парафії Пресвятої Трійці у Борщові, проте 2018 року опіку над залісянцями та їх храмом перейняли оо.-домініканці (орден Братів Проповідників) із парафії Матері Божої Святого Розарію і св. Станіслава у Чорткові. Того ж року святиню офіційно передали у власність Церкві. Останнім часом було відновлено центральну вежу костелу, замінено вікна, побілено всередині.

Джерело фотознімка: Максим Огородник
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми