48510 Звиняч
Перша письмова згадка про Звиняч датована 1549 роком. 1890 року у селі проживало майже 2200 мешканців, з них понад дві тисячі - українці, 1900 року - 2335, 1910 року - 2263, 1921 року - 2056,
1931 року - 2210, нині ж чисельність населення складає менше тисячі осіб.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Буданові і мали публічну каплицю на цвинтарі, освячену 1890 року, в якій
здійснювалось богослужіння першого тижня кожного місяця (за не підтвердженими даними, вона постала ще у першій половині ХІХ століття і служила також усипальницею місцевим власникам Мисловським). 3 грудня
1901 року у Звинячі було освячено наріжний камінь мурованого костелу св. Франциска Ксав'єра, спорудження якого завдяки зусиллям та коштам Франциска Мисловського завершили 1904 року.
Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів |
| Поточна дата: січень, 13 |
| 1850 |
- у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський
консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 |
- інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 |
- єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги
церковного комплексу у Харкові; |
| Наступна дата: січень, 14 |
| 1722 |
- єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 |
- в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 |
- інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 |
- у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій
Кам'янець-Подільський; |
У 1905 році храм було освячено, а Звиняч перейшов до новоствореної парафільної експозитури у Вербівцях, яка 1925 року стала самостійною парафією. Цікаво те, що стара каплиця
у схематизмах Львівської архідієцезії перестає згадуватись лише 1936 року (можливо, приблизно тоді вона перестала існувати, а усипальницею Мисловських став споруджений ними костел). Схоже, що кількість
римо-католиків у селі навіть наприкінці 30-х років не перевищувала півтори сотні. Храм мав три вівтарі - головний св. Франциска Ксав'єра та бічні Матері Божої Неустанної Допомоги і Доброго Пастиря, а також
муровану дзвіницю. Меси у ньому відправлялись по неділях двічі на місяць.
Фотознімок: Andrii Dydiuk
Після ІІ світової війни зачинений костел спочатку, швидше за все, використовувався як склад, а у 60-х роках його переробили на паровий млин. Нині ж колишній римсько-католицький храм, ймовірно,
пустує, а технічний стан його досить задовільний.
