|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48216 Глібiв
Перша писемна згадка про Глібів датується 1410 роком, згадується також 1453 року. На початку 80-х років тут проживало 1542 мешканців, з яких 848 були греко- і 660 римо-католиками, 1939 року - 2200 (українців і поляків було приблизно порівно), нині - майже тисяча осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
У 1609 році місцевий власник Войтех (Альберт) Лудзіцький фундував у Глібові парафію, для якої збудував дерев'яний костел Пресвятої Трійці, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. Цей храм спалили татари 1620 року. Його відбудували, проте 1690 року він знову був знищений разом із селом. У 1716 році парафію із Глібова переніс до сусіднього Гримайлова його власник Адам Сенявський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 17 | |
| 1864 | - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий; |
| 1910 | - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині; |
| 1965 | - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1990 | - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині; |
| 1994 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині; |
| 2005 | - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля; |
| Наступна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
Відтоді глібовські віряни належали до цієї парафії, своєї святині не мали і спочатку кілька десятиліть послуговувались в якості парафіяльної гримайлівською замковою каплицею, доки у 1752-1754 роках там не збудували мурований костел. Наприкінці ХІХ століття чисельність католиків латинського обряду у Глібові перевищила 1100 осіб. Приблизно стільки ж їх було також 1929 року, коли на подарованій гміною земельній ділянці, де був знищений у XVIIст. парафіяльний храм, освятили фундамент майбутнього мурованого костелу (ймовірно, що мав теж отримати титул Пресвятої Трійці).
У 1935 році звели стіни глібовського костелу та накрили будівлю дахом. Спорудження святині велось коштом місцевих вірян та родини власників Глібова Козєбродзьких. Як стверджує публікація в газеті від 14 травня 1939 року, вже 1938 року у храмі було проведено першу Месу, а 1939 року його будівництво (і одноповерхового мурованого парафіяльного будинку поруч) завершили, костел був придатним для богослужінь, достатньо оснащеним (мав навіть два дзвони), проте ще не освяченим.
У Глібові планували створити самостійну парафію, фінансово-майнове забезпечення якої склали пожертвувані земельні ділянки Козєбродзькими та Хутковською (із Козєбродських) із сусідньої Пізнанки, яка мала увійти до нової глібовської парафії. Проте, швидше за все, до початку ІІ світової війни це не відбулось, а потім, за радянської влади новозбудований костел та парафіяльний будинок використовували за іншим призначенням. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у стані руїни.
У Глібові є також частково зруйнована каплиця-усипальниця родини Козєбродзьких.
Головна сторінка