CHLEBÓW. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (193?). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

Informacja

48216 Глібiв

Перша писемна згадка про Глібів датується 1410 роком, згадується також 1453 року. На початку 80-х років тут проживало 1542 мешканців, з яких 848 були греко- і 660 римо-католиками, 1939 року - 2200 (українців і поляків було приблизно порівно), нині - майже тисяча осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

У 1609 році місцевий власник Войтех (Альберт) Лудзіцький фундував у Глібові парафію, для якої збудував дерев'яний костел Пресвятої Трійці, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. Цей храм спалили татари 1620 року. Його відбудували, проте 1690 року він знову був знищений разом із селом. У 1716 році парафію із Глібова переніс до сусіднього Гримайлова його власник Адам Сенявський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 07
1739	- чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905	- костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934	- греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003	- нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013	- освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025	- кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;
Następna data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

Відтоді глібовські віряни належали до цієї парафії, своєї святині не мали і спочатку кілька десятиліть послуговувались в якості парафіяльної гримайлівською замковою каплицею, доки у 1752-1754 роках там не збудували мурований костел. Наприкінці ХІХ століття чисельність католиків латинського обряду у Глібові перевищила 1100 осіб. Приблизно стільки ж їх було також 1929 року, коли на подарованій гміною земельній ділянці, де був знищений у XVIIст. парафіяльний храм, освятили фундамент майбутнього мурованого костелу (ймовірно, що мав теж отримати титул Пресвятої Трійці).

У 1935 році звели стіни глібовського костелу та накрили будівлю дахом. Спорудження святині велось коштом місцевих вірян та родини власників Глібова Козєбродзьких. Як стверджує публікація в газеті від 14 травня 1939 року, вже 1938 року у храмі було проведено першу Месу, а 1939 року його будівництво (і одноповерхового мурованого парафіяльного будинку поруч) завершили, костел був придатним для богослужінь, достатньо оснащеним (мав навіть два дзвони), проте ще не освяченим.

У Глібові планували створити самостійну парафію, фінансово-майнове забезпечення якої склали пожертвувані земельні ділянки Козєбродзькими та Хутковською (із Козєбродських) із сусідньої Пізнанки, яка мала увійти до нової глібовської парафії. Проте, швидше за все, до початку ІІ світової війни це не відбулось, а потім, за радянської влади новозбудований костел та парафіяльний будинок використовували за іншим призначенням. Нині колишній римсько-католицький храм перебуває у стані руїни.