48210 Гримайлiв
Грима(й)лів згадується у документах у 1464 і 1497 роках, а також 1591 і 1595 року. Був приватним містечком, яке 1720 року отримало магдебурзьке право. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало близько 4000 мешканців, у тому числі 1160 греко- і 556 римо-католиків, 1921 року - 2746, причому українців і поляків було вже майже порівно (по шість сотень), нині ж - менше 1900 осіб. 1956 року Гримайлів став селищем міського типу, а в 1940-1958 роках був райцентром. Належав до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.
В одній із веж замку Гримайлова, спорудженому наприкінці XVI - на початку XVII століть, була каплиця Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яку спочатку обслуговував місцевий душпастир. Потім вона належала до парафії у Скалаті, а пізніше - до парафії у Глібові. Замок нищили нападники, але його відбудовували. Остання реставрація відбулась 1803 року (каплицю перебудували на господарські приміщення, а її вівтар перенесли до костелу у Качанівці). Остаточно руїни замку разом із вежею, в якій була каплиця, розібрали 1840 року.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 04 | |
1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
Наступна дата: грудень, 05 | |
1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Парафію до Гримайлова переніс із Глібова гримайлівський власник Адам Сенявський та додатково фундував її 30 січня 1716 року. До спорудження костелу замкова каплиця ще кілька десятиліть була парафіяльною святинею, а першим настоятелем став о. Йосиф Закжевський. 1740 року архієпископ Миколай Вижицький під час візитації парафії зазначив, що попри зобов'язання фундатора костел так і не було збудовано. Мурований храм постав, в основному, у 1752-1754 роках завдяки коштам чергового власника містечка Августа Чарторийського та зусиллям (і коштам) настоятеля о. Матея Пашкевича, проте якісь будівельні роботи продовжувались і далі.
У першій чверті XVIIIст. костел в Гримайлові було відновлено та додатково оснащено. 17 травня 1827 року його консекрував архієпископ Андрій Анквич. Храм тоді мав сім вівтарів - головний із образами Пресвятої Трійці і Матері Божої Ченстоховської та бічні Святої Родини, св. Еразма, Матері Божої Непорочної, св. Яна Непомуцького, св. Антонія і Христа Розіп'ятого. До кінця століття святиня кілька раз незначно ремонтувалась.
У 1904-1905 роках завдяки зусиллям настоятеля Олександра Валенти та коштам чергових місцевих власників Пінінських і парафіян костел у Гримайлові було розширено. 24 вересня 1905 року розбудований храм реконсекрував архієпископ Йосиф Більчевський. 1911 року інтер'єр святині розписав львівський художник Юліан Кручковський. Під час І світової війни костел зазнав певних пошкоджень, які у другій половині 20-х років ліквідував настоятель (від 1925 року) о. Ян Кручкевич.
У 30-х роках відновили інтер'єр храму у Гримайлові, а також було здійснено інші реставраційні роботи. До кінця 30-х років і далі парафію чисельністю майже шість з половиною тисяч вірних у десяти населених пунктах продовжував обслуговувати настоятель о. Кручкевич. До неї у різні часи належали філіальні святині у Вікні, Глібові, Зарубинцях, Кокошинцях, Остап'єму і Пізнанці, а також цвинтарна у Гримайлові. Костел мав шість вівтарів - головний Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої Святого Розарію, Ісусового Серця, св. Йосифа, св. Антонія і св. Терези, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами.
У 1945 році о. Кручкевич виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна та парафіян-поляків. Зачинений храм у Гримайлові радянська влада використовувала як колгоспне зерносховище, а потім його було повністю зруйновано наприкінці 70-х - на початку 80-х років. 12 жовтня 2014 року на місці колишньої римсько-католицької святині відкрили капличку Матері Божої.