48240 Хоростків
Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.
Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.
У 1850 році в Хоросткові австрійська влада збудувала мурований костел, про який відомо лише те, що був під титулом св. Архангела Михаїла (принаймні, таке присвячення подає схематизм Львівської архідієцезії, складений на початок 1857 року). І вже 1851 року у містечку заснували парафіяльну експозитуру, яка охопила майже десяток навколишніх сіл та аж до 1886 року обслуговувалась експозитом (потім - настоятелем) о. Мареком Єзеніцьким. 1855 року стала капеланією.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 19 | |
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
Наступна дата: лютий, 20 | |
1701 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Константія Зелінського; |
У 1856 році у Хоросткові розпочали спорудження нового мурованого храму на дві тисячі осіб (можливо, споруджена кількома роками раніше святиня не задовільнила надто малим розміром для понад 1200 вірян у містечку та 3300 у всій капеланії). Кошти та майно (землю) для будівництва костелу, парафіяльного будинку та забезпечення діяльності душпастиря пожертвував місцевий власник Каетан Левицький. 27 серпня 1858 року архієпископ Львівський вірменського обряду Григорій Шимонович у своїй катедрі освятив дзвони для хоростківського храму. А 1859 року новоспоруджений костел освятили під титулом св. Йосифа Каласанського. Під цим присвяченням він згадується у схематизмах аж до середини 30-х років ХХ століття, коли костел отримав титул св. Архангела Михаїла.
У 1872 році (після належного оздоблення та спорядження) відбулась косекрація храму у Хоросткові, а 1875 року капеланію піднесли до рангу парафії. На початку ХХ століття костел був у доброму стані, містив три вівтарі, у тому числі Пресвятого Серця Ісуса. Парафія нараховувала понад 6400 вірних, від 1888 року обслуговувалась настоятелем о. Казимиром Гловінським та мала каплиці у селах Клювинці, Сорока і Увисла, а також цвинтарну у містечку. Перед І світовою війною аж до середини 20-х років нею продовжував опікуватись о. Гловінський, додалась каплиця у Говилові.
У 1928-1929 році (за настоятеля о. Яна Горчиці) святиню у Хоросткові частково відновили. На той час кількість вірян залишилась на рівні 6400 осіб, проте з парафії 1925 року вийшли Клювинці в якості експозитури (разом із Сорокою та ще одним селом). Наприкінці 30-х років парафію чисельністю 6700 вірних продовжував обслуговувати о. Горчиця, з'явилась ще одна каплиця у неіснуючому вже нині селі Софіївка біля Перемилова. Храм мав три неоготичні муровані вівтарі з кам'яними скульптурками. Головний містив образ Христа Розіп'ятого та скульптурки Матері Божої Скорботної і св. Йоана Євангеліста, а бічні: 1) образ Матері Божої (скульптурки св. Йосифа і св. Катерини); 2) ікону св. Йосифа (скульптурки св. Петра і св. Павла) та образ Пресвятого Серця Ісуса. Були також орган та інше досить значне оснащення.
О. Горчиця разом із частиною костельного майна виїхав із Хоросткова до Польщі 28 вересня 1945 року, деякі предмети костельнного інвентаря опинились у місцевій церкві та у приватних осіб. Зачинений радянською владою храм використовували як зерносховище, а 1964 року його, намагаючись позбутись вежі, висадили в повітря повністю. На його місці збудували будинок культури. Після відновлення церковного життя хоростківські римо-католики з 1993 року послуговувались спочатку цвинтарною каплицею св. Михаїла, а потім отримали новозбудований храм св. Архангела Михаїла.