|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48260 Копичинці,
вул. Шевченка, 17,
+380 (3557) 424-80
Вперше письмово Копичинці згадуються у І половині XIV століття, а з ІІ половини відомі як Копачин чи Копичин. У 1564 році отримали магдебурзьке право та статус міста, який пізніше втратили. Містом стали знову у 1939 році і навіть із січня 1940 року по 1962 рік були центром району, але потім увйшли до Чортківського району, 1965 року - до Гусятинського, а 2020 року повернулись до Чортківського. Проживає тут понад 6700 мешканців.
У 1443 році, 16 серпня тут коштом місцевого власника Яна Копичинського та його матері засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, свв. Катерини, Симона, Юди Тадея, Станіслава єп., Войтеха, Климентія мч., Миколая і Леонарда. У XVI-XVIІ століттях храм кілька разів відбудовували після знищень, а з 1666 року на його місці стояв лише Хрест. У ІІ половині XVIIст. душпастирство у Копичинцях здійснював священник із Буданова.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У 1699-1705 роках було збудовано коштом Симона Баворовського новий дерев'яний костел, настоятелем якого став о. Томаш Пацішевський. Храм станом на 1718 рік мав чотири дерев'яні вівтарі, зокрема бічні - Матері Божої Снеіжної, св. Антонія та Бичування Господа Ісуса, а також три дзвони. 1725 року зявився п'ятий бічний вівтар. 1740 року занотовано існування головного вівтаря Успіння Пресвятої Діви Марії та двох бічних св. Каетана і св. Розалії. Проте 1763 року ця святиня вже вважалась зруйнованою.
Сучасний мурований храм у Копичинцях став фундацією від 1762 троку власника частини Копичинців Людвика Каліновського. Будівництво його розпочалось 15 квітня 1763 року на земельній ділянці, яка була спільною власністю Каліновських та Баворовських, проте після спорудження стін зупинилось через припинення фінансування. Після судових процесів у 80-х - 90-х роках фінансування будівництва продовжилось, а завершили спорудження святині 1803 року. І тільки через два роки у ній розпочали богослужіння. Проте навіть 1816 року оснащення костелу залишалось недостатнім, зокрема, вівтарі просто намалювали на стінах. Але згодом ця ситуація змінилась на краще, тому 1824 року храм було консекровано (під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії). Цього ж року коштом о. Миколая Баворовського постала мурована дзвіниця з трьома дзвонами. У 1824-1830рр. також було збудовано парафіяльний будинок.
Але оздоблення та дооснащення святині продовжувалось ще довго. 1847 року за рахунок Адама Баворовського виготовили та встановили головний вівтар, 1856 року - коштом парафіян костел отримав два бічні вівтарі св. Антонія та св. Ігнатія Лойоли, у 1858-1862 рока - ще два вівтарі Христа Розіп'ятого та Матері Божої, а потім - вівтар Матері Божої Лурдської. У 1900, 1910 та 1925 роках відбулися ремонтні роботи у храмі. Парафія мала філіальні каплиці в Яблунові, Коцюбинцях та Нижбірку, які на початку ХХ століття стали святинями самостійних парафій. Наприкінці міжвоєнного періоду залишились лише філіальна каплиця у Теклівці і каплиця-усипальниця Баворовських в Копичинцях. Тоді парафію, що охоплювала також кілька сусідніх сіл, чисельністю понад п'ять тисяч вірян обслуговував (від 1929 року) настоятель о. Станіслав Теренович.
У вересні-жовтні 1945 року о. Теренович разом із вікарієм о. Казимиром Сухецьким та частиною парафіян виїхав до Польщі, забравши найцінніше костельне майно. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а потім в якості цеху з виробництва соку та вина. Повернули святиню 30 квітня 1990 року. 1 листопада 1991 року костел освятив архієпископ Мар'ян Яворський. Протягом 1991-1994 років тривало відновлення святині. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
У вересні-жовтні 1945 року о. Теренович разом із вікарієм о. Казимиром Сухецьким та частиною парафіян виїхав до Польщі, забравши найцінніше костельне майно. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а потім в якості цеху з виробництва соку та вина. Повернули святиню 30 квітня 1990 року. 1 листопада 1990 року частково впорядкований костел освятив тодішній єпископ Мар'ян Яворський. Протягом 1991-1994 років тривало подальше відновлення святині. 2007 року кардинал Яворський освятив також образ Успіння Діви Марії, створений уродженкою Хоросткова Терезою Бучинською за фотознімками передвоєнної ікони.
В костелі збереглись головний вівтар 1847 року, а також два бічні 1856 року і ще два бічні 60-х років ХІХ століття, проте більшість багатого костельного оснащення втрачена. Не збереглись також дзвіниця і дзвони. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка