МАЛА ЛУКА. Колишній костел без титулу (1935 - 1937). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48215 Мала Лука

Вперше Мала Лука згадується письмово 1564 року. У 1880р. тут проживало 1198 мешканців, у тому числі 863 греко- і 220 римо-католиків, на початку ХХст. поляки складали 20% населення, а 1939 року село мало приблизно 1600 осіб, з яких вже 25% були поляками. Побувало аж у шести районах: Гримайлівському (до 1959р.), Скалатському (до 1962р.), Підволочиському (до 1965р.), Гусятинському (до 2020р.) і Чортківському (нині). Нараховує чотири з половиною сотні мешканців.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Тарноруді. Їх чисельність у середині ХІХ століття становила лише півтори сотні, а наприкінці цього століття та у період до ІІ світовох війни - від двох до трьох сотень вірних (зростання відбулось, в основному, за рахунок військових прикордонної частини).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 17
1795 - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;
Наступна дата: березень, 18
1907 - освятили новозбудований костел у Семенові на Тернопільщині;
1989 - повернений та впорядкований храм св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив майбутній єпископ о. Рафал Керницький;
- освячено повернений костел св. Йосифа в Полупанівці на Тернопільщині;
2006 - єпископ Станіслав Падевський освятив наріжний камінь костелу св. Йосифа у Кременчуці на Полтавщині;
2018 - каплицю Матері Божої Ченстоховської в Горіхові на Житомирщині освятив о. Віктор Маковський;

Весною 1935 року було прийнято рішення щодо будівництва у Малій Луці власного костелу. 20 липня цього ж року затвердили його проект авторства випускника Львівської політехніки 1932 року архітектора Альфреда Маєвського, який тоді працював в Тернополі (дуже схожі його проекти, які вважались типовими урядовими, були реалізовані, зокрема, в Литвинові та Острові). Вже 1936 року споруджуваний коштом місцевих землевласників, духовенства та вірян храм покривали дахом, а його урочисте освячення, яке звершив скалатський декан та настоятель о. Ян Ференс, відбулось у жовтні 1937 року.

Нині колишня римсько-католицька святиня у Малій Луці перебуває хоча і в частково зруйнованому стані, проте збереглась доволі непогано, як, зрештою, і колишня каплиця-усипальниця тодішніх малолуцьких землевласників Забєльських.

Джерело фотознімка: Andrii Maiher
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми