СИДОРІВ. Капличка св. Яна Непомуцького (1853). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48208 Сидорів,
вул. Церковна

Перша писемна згадка про Сидорів датується 7 жовтням 1398 року. 5 квітня 1547 року поселення отримало статус міста, який втратило у другій половині XVIII століття. 1870 року у селі проживало 1622 мешканців, 1880 року - 1740, нині Сидорів має понад 1100 осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

У 1850 році у Сидорові на запрошення тодішнього власника села Ігнатія Пайгерта оселились переселенці-католики латинського обряду із Риманова та околиць південно-східної Польщі, які знадобились йому для ведення господарства у занедбаному колишніми власниками Калиновськими маєтку. Завдяки, у першу чергу, їм чисельність римо-католиків у селі із 1848 року по 1853 рік зросла на сотню осіб, а місцевої парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії - майже на вісім сотень.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Наступна дата: вересень, 09
1923	- єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001	- в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

Осілі в Сидорові колоністи привезли зі собою розповсюджений на півдні Польщі, біля кордонів із Словаччиною та Чехією культ чеського святого Яна Непомуцького. І вже 1853 року вони збудували поблизу сидорівського костелу (через дорогу) муровану капличку із скульптурою шанованого ними святого. Як не дивно, святиня не тільки благополучно пережила часи радянської влади, але й навіть зберегла скульптуру св. Яна Непомуцького всередені та скульптури ангелів в нішах на фасаді. Правда, пізніше ангелів замінили іншими скульптурами.