|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48257 Васильківці
Село вперше документально згадується 1469 року, проте після руйнівних набігів кримських татар на Поділля 1568–1569рр. письмово відоме лише від 1573 року. У 1880 році у Васильківцях проживало 2112 мешканців, у тому числі 1740 українців, 180 поляків і 172 німців, нині село має приблизно 1200-1300 осіб. Входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Спільнота католиків латинського обряду Васильківців належала до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гусятині і була досить численною. Вже в середині ХІХ століття нараховувала півтисячі вірян, а в 90-х роках цього століття, коли у селі постала своя святиня, зросла майже до семи сотень осіб (значна їх частина була українцями-латинниками).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Наступна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
Схематизми Львівської архідієцезії, починаючи від 1899 року, датують завершення будівництва храму у Васильківцях та його освячення під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса 1896 роком. Фінансували спорудження костелу самі віряни, проте, ймовірно, за участю місцевих землевласників Уєйських. Святиня мала головний та два бічні вівтарі, а також збудовану трохи пізніше дзвіницю. У 1909 році відбулись консекрація костелу та заснування у селі парафіяльної експозитури, яка отримала урядове затвердження 12 серпня 1911 року. Відтоді понад дев'ять сотень вірних у Васильківцях (експозитура складалась лише із одного села) обслуговував експозит о. Кароль Бялікевич, якого 1914 року замінив о. Валерій Дзюніковський.
У міжвоєнний період експозитурою у Васильківях, яка у другій половині 20-х років стала повноцінною парафією, продовжував опікуватись експозит (а потім - настоятель) о. Дзюніковський. Від початку 30-х років тут служив адміністратор о. Стефан Уфриєвич, а від 1935 року - адміністратор о. Болеслав Савіцький, при якому кількість парафіян перевищила тисячу осіб. У 1942-1943рр. його замінив о. Казимир Козловський.
У радянські часи до зачинененого костелу у Васильківцях прибудували з боків дерев'яні споруди та використовували як колгоспні господарські приміщення. 15 травня 1996 року його передали у власність Українській Православній Церкві Київського Патріархату (нині - Православна Церква України). Після фундаментальної перебудови, яка майже повністю знищила архітектурні форми римсько-католицького храму, його переосвятили як церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
Головна сторінка