Село вважається заснованим 1710 року. У 1880 році тут проживало 676 мешканців (645 українців, 27 поляків і 4 німців), 1900 року - 770, 1910 року - 790, 1921 року - 704, 1931 - 717,
а станом на 2018 рік Васильків мав 246 осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Місцеві католики латинського обряду села належали до парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Сидорові. Їх чисельність впродовж другої половини ХІХ
століття завдяки українцям-латинникам збільшилась від 120 вірян до майже двох сотень, а перед І світовою війною перевищила 220 осіб. Своєї святині вони не мали.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 12
1847
- майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва)
єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
Втім, за непідтвердженими даними, васильківські римо-католики все ж таки до І світової війни розпочали спорудження своєї каплиці, яке не змогли завершити, хоча у церковних документах така інформація
відсутня. Єдину згадку про храм у Василькові містить схематизм Львівської архідієцезії, укладений на початок 1936 року, який подає місцеву муровану каплицю як завершену у будівництві. На той час
село нараховувало лише півтори сотні вірних, тому до фінансування її спорудження, ймовірно, були причетні місцеві землевласники (можливо, Ваховичі).
Джерело фотознімка: Максим Огородник
В радянські часи зачинена каплиця у Василькові використовувалась традиційно як колгоспне складське приміщення. Нині вона перебуває у частково зруйноваму стані без даху. Єдина і до того ж невелика
спільнота вірян (греко-католиків) у цьому селі у 90-х роках вже збудувала свою муровану церкву (Успіння Пресвятої Богородиці), тому, швидше за все, римсько-католицький храм так і не дочекається відновлення.
Головна сторінка