|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48271 Жабинці
В документах Жабинці вперше згадуються 1443 року як Старий Ярослав. У 1504р. його знищила орда, але вцілілі мешканці відновили поселення під назвою Новий Ярослав, який пізніше став просто Ярославом. Лише від 1592 року село почало називатись Жабинці. Його власники сприяли переселенню сюди польських селян. 1890 року тут проживало 612 осіб, у тому числі 539 українців і 130 поляків, нині - понад півтисячі. У повоєнний час поляки виїхали до Польщі, а в Жабинцях оселились українці з Польщі. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.
Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. Коли їх чисельність перевищила сотню осіб, у Жабинцях 1862 року коштом власника села Леонарда Городиського завершили, в основному, спорудження філіального мурованого костелу та того ж року освятили його.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Наступна дата: липень, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
Вже 1864 року у Жабинцях було створено парафіяльну експозитуру під опікою еспозита о. Кароля Дуліка, до якої увійшли ще чотири сусідні села (загальна чисельність - майже тисяча вірних). Консекрація костелу під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії відбулась 1872 року після десятиліття його оздоблення і оснащення, здійснюваних завдяки зусиллям о. Дуліка та коштам фундатора і вірян. 1877 року першого експозита замінив о. Казимир Гловінський, наприкінці служіння якого 1887 року експозитура нараховувала майже 1300 вірних. Від 1888 року ними вже опікувався о. Стефан Дзюжинський.
На початку ХХ століття експозитом у Жабинцях служив о. Тит Зайончковський. Завдяки йому та коштам Казимира і Наталії Городиських храм було розбудовано в ширину і висоту. Будівельні роботи завершили 1906 року, а його реконсекрація відбулась 1907 року (ймовірно, архієпископм Йосифом Більчевським). Одночасно із завершенням добудови костелу у Жабинцях постала самостійна парафія, а її першим настоятелем було призначено о. Станіслава Войновського, який прослужив тут, принаймні, до 1918 року, маючи під опікою понад дві тисячі вірних.
Десь від 1921 року і аж до 1938 року настоятелем у Жабинцях був о. Йосиф Кучинський, який здійснив невеликий ремонт храму. Наприкінці цього періоду кількість римо-католиків в парафії перевищила 2200 осіб, а парафія мала філіальні каплиці у Гадинківцях і Пробіжній (раніше була також у Швайківцях). Від 1938 року парафію адміністрував о. Мечислав Кшемінський.
Після ІІ світової війни радянська влада використовувала зачинений костел як господарські приміщення. Ще наприкінці 90-х років храм мав гостру вежу, проте пізніше його дах провалився і вежа впала. Нині колишня римсько-католицька святиня перебуває у суттєво зруйнованому стані.
Головна сторінка