ГОРОДИЩЕ. Колишній костел Опіки св. Йосифа (1901 - 1922). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47633 Городище

Городище (Городисько) вважається дуже давнім поселенням, проте перші документальні згадки про нього датуються 1465, 1467 і 1468 роками. У 1504р. король Олександр подарував Городище львівським архієпископам, відтоді воно їм належало. На початку 80-х років ХІХ століття мало майже 1100 мешканців, з яких понад 810 були греко- і понад 230 римо-католиками, 1927 року - 2040, нині - менше тисячі осіб. Від 1936 року називалось Великим Городищем. Село входило до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові. Коли їх чисельність перевищила чотири сотні осіб, 1899 року в Городищі з ініціативи адміністратора козлівської парафії о. Яна Шлєнжака та управляючого архієпископським маєтком Ігнатія Баєвського постав комітет будівництва храму під керівництвом місцевого жителя Яна Криницького.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 16
1746 - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840 - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861 - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990 - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998 - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009 - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015 - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018 - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Наступна дата: травень, 17
1725 - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885 - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890 - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910 - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині;
- єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014 - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;

Вже в березні 1900 року архієпископ Северин Моравський виділив під святиню у Городищі земельну ділянку. Цього ж року приступили до нагромадження коштів (завдяки пожертвам Ігнатія Баєвського, новопризначеного архієпископа Йосифа Більчевського, Львівської курії та іншим доброчинцям), а також будівельних матеріалів, частину яких отримали безоплатно. Від 1901 року спорудженням каплиці керував будівничий Михайло Рисякевич із Сеняви (він теж виготовив її проект). 10 травня 1901 року було освячено наріжний камінь, а 20 вересня цього ж року о. Шлєнжак проінформував Курію про завершення будівництва святині. Тоді ж її було також освячено.

Проект Броніслава Віктора

У 1908 році в Городищі було утворено експозитуру, яку від 1910 року намагались зробити самостійною парафією (вже був парафіяльний будинок). Під час І світової війни від дій австрійських та московітських воєнних частвово постраждали костел та плебанія. 1920 року було відремонтовано парафіяльний будинок, а в 1921-1922 роках каплицю не тільки відновили, але й розбудували на костел за проектом львівського архітектора Броніслава Віктора. Будматеріали використали із зруйнованого архієпископського фільварку, а кошти отримали внаслідок пожертв вірян та дотації повітової інституції у Бережанах. 16 вересня 1922 року архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм, хоча завершення його спорудження, оздоблення, а тим більше - оснащення, тривало ще кілька років. Самостійна парафія в Городищі постала 1925 року.

У 1934 році виявили недоліки спорудження храму, внаслідок яких з'явились тріщини на стінах, проте не відомо, чи їх було усунено. 1936 року поруч із костелом збудували муровану дзвіницю, в якій розмістили три дзвони (два з них були новими). Остаточно храм мав три вівтарі (головний св. Йосифа із Дитятком та бічні Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої із Дитятком). Від 1935 року парафію, чисельність якої становила понад 1700 вірян включно із 5 сусідніми селами, обслуговував адміністратор о. Казимир Йонєц, філіальна каплиця була в Купчинцях. 13 квітня 1944 року, після того, як німецькі війська під час відступу спалили село (і костел, і парафільний будинок), о. Йонєц разом із парафіянами-поляками переїхав до Будилова. Суттєво зруйнований храм у Городищі розібрали у 1948-1949 роках.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми