|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47633 Городище
Городище (Городисько) вважається дуже давнім поселенням, проте перші документальні згадки про нього датуються 1465, 1467 і 1468 роками. У 1504р. король Олександр подарував Городище львівським архієпископам, відтоді воно їм належало. На початку 80-х років ХІХ століття мало майже 1100 мешканців, з яких понад 810 були греко- і понад 230 римо-католиками, 1927 року - 2040, нині - менше тисячі осіб. Від 1936 року називалось Великим Городищем. Село входило до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові. Коли їх чисельність перевищила чотири сотні осіб, 1899 року в Городищі з ініціативи адміністратора козлівської парафії о. Яна Шлєнжака та управляючого архієпископським маєтком Ігнатія Баєвського постав комітет будівництва храму під керівництвом місцевого жителя Яна Криницького.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Вже в березні 1900 року архієпископ Северин Моравський виділив під святиню у Городищі земельну ділянку. Цього ж року приступили до нагромадження коштів (завдяки пожертвам Ігнатія Баєвського, новопризначеного архієпископа Йосифа Більчевського, Львівської курії та іншим доброчинцям), а також будівельних матеріалів, частину яких отримали безоплатно. Від 1901 року спорудженням каплиці керував будівничий Михайло Рисякевич із Сеняви (він теж виготовив її проект). 10 травня 1901 року було освячено наріжний камінь, а 20 вересня цього ж року о. Шлєнжак проінформував Курію про завершення будівництва святині. Тоді ж її було також освячено.
У 1908 році в Городищі було утворено експозитуру, яку від 1910 року намагались зробити самостійною парафією (вже був парафіяльний будинок). Під час І світової війни від дій австрійських та московітських воєнних частвово постраждали костел та плебанія. 1920 року було відремонтовано парафіяльний будинок, а в 1921-1922 роках каплицю не тільки відновили, але й розбудували на костел за проектом львівського архітектора Броніслава Віктора. Будматеріали використали із зруйнованого архієпископського фільварку, а кошти отримали внаслідок пожертв вірян та дотації повітової інституції у Бережанах. 16 вересня 1922 року архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм, хоча завершення його спорудження, оздоблення, а тим більше - оснащення, тривало ще кілька років. Самостійна парафія в Городищі постала 1925 року.
У 1934 році виявили недоліки спорудження храму, внаслідок яких з'явились тріщини на стінах, проте не відомо, чи їх було усунено. 1936 року поруч із костелом збудували муровану дзвіницю, в якій розмістили три дзвони (два з них були новими). Остаточно храм мав три вівтарі (головний св. Йосифа із Дитятком та бічні Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої із Дитятком). Від 1935 року парафію, чисельність якої становила понад 1700 вірян включно із 5 сусідніми селами, обслуговував адміністратор о. Казимир Йонєц, філіальна каплиця була в Купчинцях. 13 квітня 1944 року, після того, як німецькі війська під час відступу спалили село (і костел, і парафільний будинок), о. Йонєц разом із парафіянами-поляками переїхав до Будилова. Суттєво зруйнований храм у Городищі розібрали у 1948-1949 роках.
Головна сторінка