|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47612 Конюхи
Вперше у документах Конюхи згадуються 1405 року (як власність Іванка), є згадки також у 1440 (як містечко) і 1462 роках. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало близько 2500 мешканців, 1900 року - 3103, у тому числі 2658 українців і 287 поляків, 1939 року - 4470, з них 3770 українців і 350 поляків, нині - 2600 осіб. Село входило до Козівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Місцеві римо-католики спочатку належали до біщенської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, а 1908 року в схематизмі Львівської архідієцезії вперше згадуються в складі парафіяльної експозитури у Куропатниках, яка пізніше стала самостійною парафією Різдва св. Йоана Хрестителя, проте задум спорудження власної святині у Конюхах визрів ще 1905 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
| Następna data: wrzesień, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
У 1907 році тодішній куропатницький експозит о. Станіслав Костуловський вже мав земельну ділянку під будівництво храму в Конюхах, будівельні матеріали та частину необхідних коштів, а також отримав в кредит у десять разів більшу суму в Бережанах під гарантію Степана Голембєвського. І вже 1910 року каплицю було збудовано та освячено під титулом Матері Божої Цариці Польщі. На той час Конюхи мали вже понад чотири сотні вірян. Але під час І світової війни місцева святиня була знищена.
Костел у Конюхах збудували 1921 року завдяки фінансово-майновій допомозі місцевого власника Якова Потоцького, польських колоністів, які отримали поділену на ділянки частину його землеволодінь, та урядовій інституції в Бережанах. У 1922 році тут було утворено парафіяльну експозитуру, яка стала самостійною парафією 3 грудня 1923 року, та призначено першого експозита - о. Франциска Мальованого. Проте розвиток парафії сповільнився 1926 року внаслідок судового процесу, пов'язаного із поверненням отриманої ще до війни позички. Втім, це не завадило у наступні роки настоятелю о. Мальованому придбати два бічні вівтарі, інше костельне оснащення, а також у 1929-1933 роках збудувати парафіяльний дім. Парафія наприкінці 30-х років нараховувала понад сім сотень вірян, охоплюючи ще чотири сусідні села, та мала дерев'яну каплицю в Августівці, збудовану та освячену 1924 року. Конюхівська святиня містила головний і два вже згаданих бічних вівтарі, інше досить бідне спорядження, а також мала муровану дзвіницю. Її освятили, проте консекрацію відклали до найближчого візиту єпископа, чого так і не сталось, бо завадила ІІсв. війна.
У 1943-1944 роках костел у Конюхах було зачинено, а о. Мальований разом із найціннішим костельним майном виїхав до Польщі. Колишній римсько-католицький храм радянська влада спочатку використовувала як колгоспний склад, а 1985 року його було знищено. Правда, за непідтвердженою інформацією, будинок сільської ради місцеві жителі називають костелом (можливо, його збудували на фундаменті чи місці храму або використали отримані з нього будматеріали).
Strona główna