КОЗЛІВ. Колишній костел Воздвиження Святого Хреста (1769). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47631 Козлів

Перша згадка в документах - 14 грудня 1410 року, є також письмові згадки 23 серпня 1448р., 2 березня 1456р. та в інших роках цього століття. 27 травня 1502 року король Олександр надав Козлів архієпископу Львівському Андрію Боришевському та дозволив селу міські права. Архієпископи двічі втрачали власність на нього та знову відновлювали, поки остаточно містечко не перейшло у власність світських осіб. 1577 року (після руйнування у 1755р.) отримало магдебурзьке право. У 1857р. в Козлові проживало 3001 мешканців, 1880 року - 3470 осіб, з них 1501 поляків і 931 українців, 1931 року - 4605, нині ж - 1800 осіб. У 1940-1962рр. Козлів був райцентр, потім увійшов до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського. Від 1961 року є селищем (міського типу).

Попри непідтверджені дані щодо існування храму в Козлові ще на початку XVIIст. перший (дерев'яний) костел тут збудував архієпископ Ян Скарбек не пізніше 1731 року, про що він повідомляв Апостольську Столицю, а парафія була ним заснована 17 жовтня 1733 року. Правда, вже 1760 року зафіксована необхідність спорудження нової святині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Наступна дата: червень, 27
1391 - призначено архієпископом-митрополитом Галицьким майбутнього блаженного о. Якова Стрепу;
1730 - свячено наріжний камінь костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині;
1826 - в Орнбау (Німеччина) народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1858 - о. Конрад Шмутс освятив під титулом св. Йосифа новозбудований костел у Велдіжі (нині - Шевченкове) на Івано-Франківщині;
1913 - єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент костелу св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1929 - консекровано новозбудований та оснащений храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1976 - висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1994 - єпископ Юзеф Жицінскі з Польщі за участю архієпископа Мар'яна Яворського і єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрував новоспоруджений храм Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
1997 - освячено костел св. Василя у Бакоші на Закарпатті;
1999 - новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині освятив майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький;
2002 - костел св. Катерини в Мостиськах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Неустанної Допомоги;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
- архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископ Віталій Скоморовський відкрили та освятили на подвір'ї Курії у Львові скульптуру св. Яна з Дуклі;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив каплицю Поєднання костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у храмі Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах освятив новий вівтар, присвячений св. Йоану Павлу ІІ, та впровадив його мощі;

Двічі, 13 і 16 березня 1765 року образ Милосердного Серця Господа Ісуса у храмі в Козлові починав кровавити. Комісія на чолі із архієпископом Вацлавом Сераковським підтвердила правдивість цих подій та видала відповідний документ. Культ цієї ікони спонукав до будівництва з ініціативи архієпископа Сераковського мурованого костелу 1769 року. Більше того, архіпастир 4 травня 1772 року суттєво збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії та надав їй ранг препозитури. Після належного оснащення архієпископ Фердинанд Кіцький 31 липня 1791 року консекрував храм під титулом Воздвиження Святого Хреста.

У 1820 році костел в Козлові містив 4 вівтарі, 3 з яких були дерев'яними (головний із згаданим вище образом Милосердного Серця Христа, інші два присвячувались Матері Божій Непорочні і св. Йосифу), а четвертий мармуровий мав ікону св. Яна Непомуцького, була також дерев'яна дзвіниця. Під час пожеж 20 вересня 1866 року та 10 квітня 1870 року храм зазнав пошкоджень, проте був відремонтований вже 1871 року. У 1887-1888 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Еразма Нойбурга святиню розбудували, зокрема, додали бічну наву, і оздобили, в тому числі за кошти настоятеля. Збудували також новий парафіяльний будинок. Протягом наступних років в костелі відбулись дрібні ремонти.

Під час І світової війни храм у Козлові зазнав несуттєвих пошкоджень, які у 20-х роках усунули. Аж до кінця 30-х років стверджувалось, що святиня вимагає серйозного ремонту, проте обмежились лише незначними оновленнями. Від 1921 року парафію чисельністю понад дві з половиною тисячі вірних у містечку і двох селах, обслуговував о. Антоній Рокош, якого 1937 року замінив о. Михайло Завадецький. Філіальні каплиці були у Покропивній, а раніше також у Городищі, Забойках і Таурові (до їх виділення з парафії).

Під час ІІ св. війни святиня у Козлові не постраждала, проте 2 липня 1944 року її висадили в повітря німецькі війська. Після тривалих пошуків в її руїнах знайшли шанований образ Милосердного Серця Ісуса. 1945 року о. Завадецький разом із парафіянами-поляками та частиною врятованого костельного майна виїхав до Польщі. На місці знищеного костелу потім було збудовано дитячий садок (у селищі їх три).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.