47660 Великий Ходачків
Перша писемна згадка про поселення датується 1504 роком. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть Великий Ходачків згадується як містечко. Нині у цьому селі проживає майже 1400 мешканців. Належало воно до Козівського району, а тепер - до Тернопільського.
Місцеві римо-католики належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. 1870 року родина Шеліських подарувала земельну ділянку під костел, а 24 квітня 1879 року було закладено наріжний камінь під його будівництво, яке завершили вже наступного року. Консекрація храму відбулась 1890 року. У 1899-1900 роках святиню добудували. 1907 року вперше згадується парафіяльна експозитура у Великому Ходачкові. 1916 року німецькі війська, намагаючись знищити спостережний пункт російських військ, облаштований на вежі костелу, повністю його зруйнували.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: травень, 16 | |
1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
Наступна дата: травень, 17 | |
1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
Протягом трьох років римо-католики містечка послуговувались місцевою церквою, а 1919 року збудували тимчасову дерев'яну каплицю. У 1925 році було засновано самостійну парафію та закладено фундамент нового храму вже на іншій земельній ділянці, яку теж подарували Шеліські. Проект костелу належить Тадею Шнейдеру. Проте через брак коштів спорудження цієї святині затягнулось до 1934 року. У середині 30-х років парафію, яка налічувала майже три тисячі вірян, адміністрував о. Стефан Хабло.
За інформацією польських джерел, у квітні 1944р. значна частина села та його польських мешканців були знищені українцями із 4 добровольчого Галицького полку СС. Проте, як стверджує Ігор Предко та свідчать військові матеріали, 3-й батальйон цього полку був розбитий під Збаражем ще у березні, а 1-й та 2-й батальйони у березні-квітні дислокувались біля Радехова і Бродів на Львівщині та були задіяні там проти радянських партизанських з'єднань Наумова і Шукаєва. У селі і справді у той час йшли важкі танкові та артелерійські бої із застосуванням авіації, оскільки через Великий Ходачків проривалось потужне німецьке угрупування з метою розблокування оточеного Тернополя, що і спричинило значні руйнування та жертви.
Частину костельного майна після закриття храму було вивезено до Польщі. У ньому спочатку облаштували школу-майстерню трактористів, потім - зерновий склад, а далі - склад мінеральних добрив. Зараз святиня перебуває у стані руїни.