|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47013 Білокриниця,
вул. Шевченка, 33
Вперше Білокриниця (Біла Криниця) згадується у документі від 9 травня 1438 року, є також згадки у 1545, 1563 і 1583 роках. Наприкінці XIXст. тут проживало 514 мешканців, 1906 року - 547, 1931 року - 1127, нині - близько 2200 осіб. У першому десятилітті XXст. у селі збудували військове містечко 11-го Ризького драгунського полку.
У 1910 році біля новоспоруджених казарм у Білокриниці збудували православний мурований полковий драгунський храм в честь Покрови Пресвятої Богородиці (цей день був полковим святом ще від початку заснування полку). Католиків латинського обряду у селі було мало (наприкінці XIXст. - дише півтора десятка), належали вони до парафії св. Станіслава єп. мч. у сусідньому Кременці та, зрозуміло, своєї святині не мали.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Наступна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
У 1921 році колишня православна полкова церква у Білокриниця стала гарнізонним костелом 12-го полку уланів Подільського війська Польського, розквартированого у колишньому драгунському військовому містечку для прикриття кордону від радянських військ. 1931 року завершили часткову перебудову святині, залишивши лише одну вежу та пристосувавши її всередині для потреб католицької літургії. Храм був поза юрисдикцією Луцької дієцезії та в її схематизмах не подавався, проте 1939 року, за непідтвердженими даними, став парафіяльним.
З приходом радянської влади у 1939 році оснащення святині у Білокриниці знищили, на вежі замість хреста прилаштували п’ятикутну зірку, а будівлю почали використовувати як військовий клуб. Під час німецької окупації споруді на деякий час повернули сакральну функцію, тут проводив богослужіння о. Стефан Іваницький.
Після ІІ світової війни позбавлений вежі та частково перебудований костел у Білокриниці знову став клубом місцевої військової частини. 2003 року православні Московського патріархату взялись за відновлення частково зруйнованої колишньої сакральної будівлі, а в жовтні 2005 року освятили її як церкву Казанської ікони Божої Матері. У липні 2018 року після завершення масштабної реставрації відбулось повторне її освячення. Належить досі УПЦ Московського патріархату.
Головна сторінка