КРЕМЕНЕЦЬ. Цвинтарна каплиця без титулу {Мочульських} (193?). Тернопільська обл., Кременецький р-н

47002 Кременець,
вул. Олени Пчілки

Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.

На початку 90-х років XIX століття Туницький і Базиліанський цвинтарі в Кременці, де хоронили також і римо-католиків, повністю перейшли до православних, тому на схилах гори Воловиця з ініціативи Антонія Пулмацека було засновано римсько-католицьке кладовище. На той час царська влада вже давно відібрала у вірян перший парафіяльний мурований костел Успіння Пресвятої Діви Марії францисканців, а також єзуїтський і реформатський храми, проте католики латинського обряду вже збудували та оснастили другий парафіяльний мурований костел св. Станіслава єп. мч..

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Наступна дата: жовтень, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

За інформацією схематизмів Луцько-Житомирської та Луцької дієцезій в період із початку 30-х років XIX століття по кінець 30-х років XX століття кременецька парафія не мала цвинтарних каплиць ні на старих кладовищах, ні на новому. Але у 30-х роках минулого століття на новому цвинтарі постала мурована каплиця родини Мочульських. Її збудував Петро Мочульський, директор місцевої Учительської семінарії та радник відомого Кременецького ліцею, доля якого склалась трагічно. Його разом із групою викладачів Кременецького ліцею 28 липня 1941 року розстріляли німці біля підніжжя Хрестової гори. Причому, нікого з родини Мочульських у цій каплиці так і не було поховано.

Джерело фотознімка: **Євгена Василишина**

В радянські часи колишня цвинтарна каплиця перебувала у занедбаному стані, проте пізніше її, як і все кладовище, вдалося відновити завдяки зусиллям місцевих римо-католиків та волонтерів із Польщі. Зокрема, в день Всіх Святих тут регулярно відбуваються богослужіння. Навпроти каплиці у виїмці пагорба розташована так звана «кременецька стіна плачу» — меморіал із викарбуваними іменами розстріляної інтелігенції міста, серед яких є й ім'я Петра Мочульського.