|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47003 Кременець,
вул. Дубенська
Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.
Реформати осіли в Кременці в дерев'яних будівлях 1744 року (тоді у місті вже існували костели парафіяльний францисканський Успіння Пресвятої Діви Марії та єзуїтський (Святого Духа,) свв. Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки). Проте невдовзі реформатський осідок знищила випадкова пожежа, і лише близько 1750 року Станіслав Потоцький, воєвода київський (1744-1756рр.) і познанський (від 1756 року), а також власник численних маєтностей в Україні, разом із другою дружиною Геленою Замойською фундував у місті спорудження їхнього мурованого костельно-монастирського комплексу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Наступна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
Костел та монастир реформатів у Кременці, спроектовані в характерному для них скромному бароковому стилі архітектором Джованні Колумбані, швейцарцем італійського походження, збудували досить швидко - лише протягом одного десятиліття. Поширена з радянських часів версія про Терезу Вишневецьку (з Лещинських) як засновницю та архітектора Антоніо Кастеллі, що роками кочувала з одного туристичного путівника до іншого та нині домінує в мережі, є помилковою. Колумбані був також автором проекту костельно-монастирського комплексу цього ж ордену у сусідніх (Великих) Дедеркалах. Окрім того, саме він спроектував крипту в костелі св. Антонія у Збаражі для померлого 1760 року і похованого там 1761 року фундатора, серце якого було поміщене в урну та перевезене все-таки до кременецького костелу реформатів.
Мурований реформатський костел у Кременці разом із трьома монастирськими крилами утворив закритий двір для ченців. Був освячений під титулом св. Петра Алькантрійського, культ якого поширювали реформати. Проте вже 1807 року ченці були змушені переїхати до монастиря у вже згаданих Дедеркалах, а їхній костельно-монастирський комплекс отримали позбавлені свого осередку греко-католицькі оо.-василіани. Але 1839 року звідси виселили і їх (у зв'язку із ліквідацією в Росії Греко-Католицької Церкви), а колишні реформатські будівлі віддали православним, які з часом (ймовірно, аж у 60-х роках XIXст.) утворили тут Богоявленський чоловічий монастир. На початку XXст. вони збудували велику триярусну дзвіницю із церквою.
У міжвоєнний період колишній костельно-монастирський комплекс реформатів залишався у розпорядженні православних. Ще навіть тоді їхня церква (костел) мала оригінальні постреформатські вівтарі, в які помістили православні ікони. На початку 50-х років XXст. чоловічий Богоявленський монастир реорганізували у жіночий, проте через десять років він припинив своє існування. І лише після падіння комуністичного режиму тут знову запрацював жіночий Богоявленський монастир Московського патріархату, якому колишні костел та монастир реформатів, схоже, належить досі. Попри те, що у травня 2026 року апеляційний суд зобов'язав їх повернути державі (після завершення ще 2023 року угоди про безоплатне користування відбулось понад 40 судових засідань).
В Кременці є також нинішній парафіяльний костел св. Станіслава єп. мч., вже згадані колишні храми францисканський та єзуїтський, а також цвинтарна каплиця.
Головна сторінка