|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47002 Кременець,
вул. Шевченка
Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.
Перший парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кременці фундувала місцева власниця (від 1536 року) королева Бона документом, виданим у Кракові 3 червня 1538 року, а 1563 року додатково пожертвувала земельну ділянку, яка прилягала до храму, та місце під будівництва парафіяльного будинку. Станом на 1608 рік це була святиня 'z chrustu, gliną oblepiona'.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Наступна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
У 1606 році єпископ Луцький Мартин Шишковський передав костел і весь парафіяльний фонд у Кременці францисканцям конвентуальним, що було підтверджено 1607 року королем Сигізмундом III Вазою, 1628 року - Святішим Отцем Урбаном VII, а в 1644 році - королем Владиславом IV. Вважається, що у 30-х роках XVIIст. князі Вишневецькі та Збараські фундували мурований храм, спорудження якого, в основному, завершили вже 1638 року. Проте після бурхливих подій середини XVIIст. костел довелось відбудовувати. Остаточно в захристії встановили три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої із Дитятком у срібному оздобленні, в каплиці справа - чотири дерев'яні вівтарі, а в каплиці з протилежного боку - шість, також дерев'яних. Дах будівлі покрили бляхою, яку після пожежі 1805 року замінили гонтом. Навпроти передсінку постала мурована брама, а над нею - дзвіниця.
Коштом інших доброчинців ченці збудували у Кременці також двоповерховий мурований монастир із дерев'яними господарськими будівлями. 1818 року парафія охоплювала чотири десятки навколишніх населених пунктів загальною чисельністю 3424 вірян та мала шість каплиць. На початку 30-х років XIXст. тут служило шестеро ченців на чолі із настоятелем о. Григорієм Кобилінським. 20 серпня 1832 року царська влада не тільки ліквідувала монастир францисканців конвентуальних, але й відібрала костел, передавши його православним, які переробили його на церкву св. Миколая. Парафія у Кременці не перестала існувати, проте понад два десятиліття її осередком була невелика каплиця, облаштована в одному із будинків, а новий храм св. Станіслава єп. мч. постав лише у 50-х роках.
Царська влада передала православним у XIX столітті також кременецькі колишні костели єзуїтський та реформатський. Православні Московського патріархату розпоряджались колишнім францисканським парафільним храмом Успіння Пресвятої Діви Марії аж до 6 грудня 2023 року, коли він перейшов до Православної Церкви України. В Кременці є також цвинтарна каплиця.
Головна сторінка