КРИНИЦЯ (Коростятин). Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1893 - 1899). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48305 Криниця

Село Криниця, яке до 1978 року називалось Коростятин, вперше у документах згадується 1454 року. 1595 року на його теренах заснували місто Суходіл, але потім ця назва була втрачена разом із статусом міста. У 1945 році уцілілі після нападу бойовиків УПА місцеві поляки були репатрійовані до Польщі, а на їх місце завезли лемків із Польщі із району тамтешньої Криниці, що згодом і дало нову назву селу. Нині у Криниці, яка входила до Монастириського району, а тепер - до Чортківського, проживає понад шість сотень селян.

Католики латинського обряду села, що становили переважну більшість його населення (серед них було також чимало українців), належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Монастириськах. Принаймні, від 1862 року у Користятині вже існувала публічна філіальна каплиця на кладовищі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 23
1750 - у Варшаві рукоположений в священники майбутній архієпископ-митрополит Львівський Фердинанд Кіцький;
1991 - повернений костел св. Валентина в Наварії на Львівщині освячено;
2009 - єпископ Станіслав Широкорадюк за дорученням єпископа Яна Пурвінського консекрував новозбудований храм Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек освятив грунтовно відремонтований костел Зіслання Святого Духа у Чишках на Львівщині;
Наступна дата: травень, 24
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував храм Всіх Святих у Стоянцях на Львівщині;
1824 - номінований на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії майбутній митрополит-архієпископ Львівський Франциск Лушин;
1829 - консекровано новозбудований храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Івано-Фрапнківщині;
1924 - о.-прелат Казимир Дзюжинський освятив наріжний камінь мурованого костелу св. Марії Магдалини у Вовкові на Львівщині;
1984 - призначений титулярним єпископом Lambesi та Апостольським адміністратором архідієцезії (Львівської) у Любачеві майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1997 - рукоположений в священники у Польщі майбутній єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Віталій Кривицький;
2008 - у Львові беатифіковано черницю згромадження Сестер Милосердя с. Марту Вєцку, яка працювала в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині на Івано-Франківщині медсестрою, жертовно там померла та похована на місцевому кладовищі;
2011 - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений храм Пресвятої Діви Марії Допомоги Вірних у Нивній на Житомирщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам’ятний хрест та земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом;
- єпископ Антал Майнек освятив новий дзвін та хрест для невеличкої вежі храму св. Марії Магдалини у Підполоззі на Закарпатті;
- архієпископ Мечислав Мокшицький у Судовій Вишні на Львівщині впровадив до костелу Матері Божої Помічниці Вірних мощі св. Йоана Павла ІІ;

У 1893 року у селі коштом Йозефи Стажинської, Фонду будівництва каплиць та місцевих парафіян розпочали будівництво власного філіального мурованого костелу, яке завершили 1899 року. 8 вересня 1901 року новоспоруджений та оснащений храм консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський. Костел мав три вівтарі - головний та два бічні. Поруч з храмом збудували також парафіяльний будинок.

Наступного року у селі постала парафіяльна експозитура, яка отримала статус самостійної парафії 1925 року. У 30-х роках вона налічувала понад вісім сотень вірян, що проживали також ще у трьох сусідніх селах, мала філіальну каплицю у Гуті Скляній, яка нині є частиною села Завадівка, та обслуговувалась адміністратором о. Адальбертом Копачем.

У жовтні 1945 року останній настоятель о. Мечислав Кременецький разом із більшістю вірян-поляків, яким вдалось врятуватись після нападу у лютому 1944 року бойовиків УПА на село, виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна. Зачинений костел спочатку використовували як складське приміщення. У 80-х роках його намагались перетворити на краєзнавчий музей, який так і не запрацював. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали православним, а від 1990 року він є греко-католицькою церквою Різдва Пресвятої Богородиці.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми