 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48305 Криниця
Село Криниця, яке до 1978 року називалось Коростятин, вперше у документах згадується 1454 року. 1595 року на його теренах заснували місто Суходіл, але потім ця назва була втрачена разом із статусом міста. У 1945 році уцілілі після нападу бойовиків УПА місцеві поляки були репатрійовані до Польщі, а на їх місце завезли лемків із Польщі із району тамтешньої Криниці, що згодом і дало нову назву селу. Нині у Криниці, яка входила до Монастириського району, а тепер - до Чортківського, проживає понад шість сотень селян.
Католики латинського обряду села, що становили переважну більшість його населення (серед них було також чимало українців), належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Монастириськах. Принаймні, від 1862 року у Користятині вже існувала публічна філіальна каплиця на кладовищі.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1893 року у селі коштом Йозефи Стажинської, Фонду будівництва каплиць та місцевих парафіян розпочали будівництво власного філіального мурованого костелу, яке завершили 1899 року. 8 вересня 1901 року новоспоруджений та оснащений храм консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський. Костел мав три вівтарі - головний та два бічні. Поруч з храмом збудували також парафіяльний будинок.
Наступного року у селі постала парафіяльна експозитура, яка отримала статус самостійної парафії 1925 року. У 30-х роках вона налічувала понад вісім сотень вірян, що проживали також ще у трьох сусідніх селах, мала філіальну каплицю у Гуті Скляній, яка нині є частиною села Завадівка, та обслуговувалась адміністратором о. Адальбертом Копачем.
У жовтні 1945 року останній настоятель о. Мечислав Кременецький разом із більшістю вірян-поляків, яким вдалось врятуватись після нападу у лютому 1944 року бойовиків УПА на село, виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна. Зачинений костел спочатку використовували як складське приміщення. У 80-х роках його намагались перетворити на краєзнавчий музей, який так і не запрацював. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали православним, а від 1990 року він є греко-католицькою церквою Різдва Пресвятої Богородиці.
