|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48305 Криниця
Село Криниця, яке до 1978 року називалось Коростятин, вперше у документах згадується 1454 року. 1595 року на його теренах заснували місто Суходіл, але потім ця назва була втрачена разом із статусом міста. У 1945 році уцілілі після нападу бойовиків УПА місцеві поляки були репатрійовані до Польщі, а на їх місце завезли лемків із Польщі із району тамтешньої Криниці, що згодом і дало нову назву селу. Нині у Криниці, яка входила до Монастириського району, а тепер - до Чортківського, проживає понад шість сотень селян.
Католики латинського обряду села, що становили переважну більшість його населення (серед них було також чимало українців), належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Монастириськах. Принаймні, від 1862 року у Користятині вже існувала публічна філіальна каплиця на кладовищі.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 08 | |
| 1709 | - закладено наріжний камінь під будівництво костелу св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Луцької катедри; |
| Następna data: lipiec, 09 | |
| 1713 | - призначений єпископом-помічником Львівським о. Стефан Рупневський (майбутній ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку) висвячений на єпископа у Кракові; |
| 1742 | - призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Матері Церкви у Твіржі на Львівщині; |
| 1994 | - освячено після ремонту костел Пресвятої Трійці у Банилові-Підгірному на Буковині; |
У 1893 року у селі коштом Йозефи Стажинської, Фонду будівництва каплиць та місцевих парафіян розпочали будівництво власного філіального мурованого костелу, яке завершили 1899 року. 8 вересня 1901 року новоспоруджений та оснащений храм консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський. Костел мав три вівтарі - головний та два бічні. Поруч з храмом збудували також парафіяльний будинок.
Наступного року у селі постала парафіяльна експозитура, яка отримала статус самостійної парафії 1925 року. У 30-х роках вона налічувала понад вісім сотень вірян, що проживали також ще у трьох сусідніх селах, мала філіальну каплицю у Гуті Скляній, яка нині є частиною села Завадівка, та обслуговувалась адміністратором о. Адальбертом Копачем.
У жовтні 1945 року останній настоятель о. Мечислав Кременецький разом із більшістю вірян-поляків, яким вдалось врятуватись після нападу у лютому 1944 року бойовиків УПА на село, виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна. Зачинений костел спочатку використовували як складське приміщення. У 80-х роках його намагались перетворити на краєзнавчий музей, який так і не запрацював. 1989 року колишній римсько-католицький храм віддали православним, а від 1990 року він є греко-католицькою церквою Різдва Пресвятої Богородиці.
Strona główna