KOROPIEC. Kościół p.w. św. Mikołaja (1868). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48370 Коропець

Коропець вперше у документах згадується у 1421 році, а також 1427 року вже як місто із магдебурзьким правом, проте має значно старший вік, про що свідчать два давньоруських городища на його околиці. Після руйнувань, завданих турками і татарами, магдебурзьке право відновили 17 вересня 1505 року. У 1940-1959рр. Коропець був райцентром, а 1984 року йому надано статус селища міського типу. Належав до Монастириського району, а від 2020 року - до Чортківського. Нині тут проживає близько 3200 мешканців.

У 1421 році король Владислав Ягайло фундував у Коропці дерев'яний костел, а 27 травня 1427 року заснував парафію свв. Миколая і Катерини, надавши їй поселення Делева, яке відтоді та аж до ХХ століття залишалось парафіяльною власністю, і частину доходів із належного йому Коропця. Місто кілька разів повністю знищували турки і татари, то ж аналогічна доля спіткала також перший та наступні дерев'яні храми у Коропці.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 08
1755	- о. Антоній Воллович, призначений ординарієм Луцьким, висвячений на єпископа у Варшаві;
1992	- єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Горщику на Житомирщині;
1997	- Святіший Отець Йоан Павло ІІ освятив у Кракові наріжний камінь храму св. Йоана Хрестителя в Чемериськах на Вінничині;
2013	- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив хрест і статую Діви Марії поруч із костелом Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині;
Następna data: czerwiec, 09
1838	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях на Тернопільщині;
1868	- архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел Пресвятої Трійці у Махлинці на Львівщині;
1893	- освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1898	- помер у Житомирі єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький, поховали на міському кладовищі;
1902	- призначено єпископом-ординарієм Тираспольської єпархії о. Едварда Роппа;
1910	- костел св. Миколая у Градівці (Мюнхені) консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер;
2012	- архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві на Житомирщині;
2018	- єпископ Броніслав Бернацький урочисто освятив костел св. Антонія Падуанського в Олешках на Херсонщині;

Черговий дерев'яний костел під тим же титулом свв. Миколая і Катерини постав 1706 року коштом місцевого настоятеля о. Франциска Божими і станом на 1721 рік мав п'ять вівтарів та дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. 1825 року цей храм, що ще від 1790 року мав ремонтуватись, перебував у дуже поганому технічному стані, проте відновлення так і не дочекався, хоча простояв без консекрації ще довго (за даними схематизмів Львівської архідієцезії - аж до другої половини 60-х років ХІХ століття).

У 1868 році було освячено новий мурований храм, споруджений коштом власників Коропця Мисловських та колишнього настоятеля о. Мартина Мєжвінського, а 2 липня 1882 року святиню консекрували під титулом св. Миколая. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть костел реставрували коштом чергового власника Коропця Станіслава Бадені. Від 1930 року парафію чисельністю майже 2300 вірян, що проживали також у сусідніх селах Новосілка Коропецька (нині - Садове), Вістря та Горигляди, кожне з яких мало свої каплиці, обслуговував настоятель о. Франциск Сорис. Були також філіальні каплиці в Делеві та Вербці, але ці села у міжвоєнний період вийшли з парафії.

У 1945 році священники з Коропця та сусідніх парафій виїхали до Польщі разом із частиною костельного майна. 1946 року храм зачинили та використовували спочатку як колгоспний склад, у 60-х - 70-х роках - в якості спортивного залу, а потім - як меблевий магазин. У 1992 році колишній костел повернули вірянам, 14 вересня цього ж року його освятив тодішній єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як. Відтоді храм було реставровано.