KOROPIEC. Kościół p.w. św. Mikołaja (1868). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48370 Коропець

Коропець вперше у документах згадується у 1421 році, а також 1427 року вже як місто із магдебурзьким правом, проте має значно старший вік, про що свідчать два давньоруських городища на його околиці. Після руйнувань, завданих турками і татарами, магдебурзьке право відновили 17 вересня 1505 року. У 1940-1959рр. Коропець був райцентром, а 1984 року йому надано статус селища міського типу. Належав до Монастириського району, а від 2020 року - до Чортківського. Нині тут проживає близько 3200 мешканців.

У 1421 році король Владислав Ягайло фундував у Коропці дерев'яний костел, а 27 травня 1427 року заснував парафію свв. Миколая і Катерини, надавши їй поселення Делева, яке відтоді та аж до ХХ століття залишалось парафіяльною власністю, і частину доходів із належного йому Коропця. Місто кілька разів повністю знищували турки і татари, то ж аналогічна доля спіткала також перший та наступні дерев'яні храми у Коропці.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 11
1751	- настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста;
1770	- єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині;
1914	- розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар;
Następna data: lipiec, 12
1774	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував храм св. Валентина у Наварії на Львівщині;
1910	- о. Лонгін Жарновецький в петербурзькому костелі св. Катерини отримав єпископську консекрацію з рук єпископа-помічника Могильовського Стефана Денісевича;
1915	- в Кадіїівці на Донеччині відбулось закладення костелу св. Ігнатія;
1998	- єпископ Ян Ольшанський освятив новооблаштовану каплицю Доброго Пастиря у Канівці на Хмельниччині;
2015	- архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь костельно-монастирського комплексу оо.-паулінів у Броварах на Київщині;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині очолив урочистість внесення до храму копії чудотворної ікони Матері Божої Белзької;
2018	- єпископ Віталій Кривицький в парафії Божого Милосердя у Житомирі на Мальованці освятив хрест, який буде встановлений на храмі, що споруджується;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині;

Черговий дерев'яний костел під тим же титулом свв. Миколая і Катерини постав 1706 року коштом місцевого настоятеля о. Франциска Божими і станом на 1721 рік мав п'ять вівтарів та дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. 1825 року цей храм, що ще від 1790 року мав ремонтуватись, перебував у дуже поганому технічному стані, проте відновлення так і не дочекався, хоча простояв без консекрації ще довго (за даними схематизмів Львівської архідієцезії - аж до другої половини 60-х років ХІХ століття).

У 1868 році було освячено новий мурований храм, споруджений коштом власників Коропця Мисловських та колишнього настоятеля о. Мартина Мєжвінського, а 2 липня 1882 року святиню консекрували під титулом св. Миколая. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть костел реставрували коштом чергового власника Коропця Станіслава Бадені. Від 1930 року парафію чисельністю майже 2300 вірян, що проживали також у сусідніх селах Новосілка Коропецька (нині - Садове), Вістря та Горигляди, кожне з яких мало свої каплиці, обслуговував настоятель о. Франциск Сорис. Були також філіальні каплиці в Делеві та Вербці, але ці села у міжвоєнний період вийшли з парафії.

У 1945 році священники з Коропця та сусідніх парафій виїхали до Польщі разом із частиною костельного майна. 1946 року храм зачинили та використовували спочатку як колгоспний склад, у 60-х - 70-х роках - в якості спортивного залу, а потім - як меблевий магазин. У 1992 році колишній костел повернули вірянам, 14 вересня цього ж року його освятив тодішній єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як. Відтоді храм було реставровано.