|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
4830? Монастириська,
вул. Тараса Шевченка, 18
Спочатку поселення називалось Підгородне, потім - Монастирище. Вперше у документах згадується у 1433 та 1437 роках, з 1454 року відоме як місто з магдебурзьким правом. У 1773-1782рр. було центром дистрикту Галицького циркулу Королівства Галичини та Володимирії. У 80-х роках ХІХ століття мало майже три з половиною тисячі мешканців, у тому числі 1741 римо- та 408 греко-католиків. З 1940 року (за винятком 1962-1966рр.) Монастириська були райцентром, а нині з населенням близько п'яти з половиною тисяч осіб входять до Чортківського району.
Про первісний костел та заснування парафії у Монастириськах інформація відсутня (можливо, вони постали до 1600 року). Відомо лише, що 1721 року тут був дерев'яний храм, споруджений не пізніше 1702 року коштом Терези - вдови Олександра Потоцького. Ця досить велика святиня мала три вівтарі - головний з образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконами св. Антонія і св. Станіслава.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Наступна дата: липень, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
У 1727 році фінансово-майнове забезпечення парафії збільшив її син Терези - Йосиф, коштом якого і було споруджено та оснащено новий мурований костел. Будівництво храму пов'язане з культом образу Матері Божої Скорботної, що зародився в Монастириськах на переломі 30-х - 40-х років. У 1742р. архієпископ Микола Вижицький визнав цю ікону чудотворною, її перенесли до старого дерев'яного костелу. Новий мурований храм після мінімального оснащення консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії 29 вересня 1751 року єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі.
Дооснащення святині тривало ще років з десять після її консекрації, проте вже 1761 року вона мала аж п'ять вівтарів. У 70-х - 80-х роках постала мурована дзвіниця з трьома дзвонами. А наприкінці XVIII століття (чи на початку наступного) встановили ще один вівтар. 1837 року відбулись якісь будівельні роботи у храмі. Цікаво, що схематизми Львівської архідієцезії, принаймні, у 1843 та 1844 роках подають костел під титулом Різдва (Nativitatem) Богородиці, і лише від 1861 року там занотовано Успіння (Assumptio). 1892 року було відновлено чудотворний образ Матері Божої Скорботної та придбано для нього нові позолочені оклад і корону.
У 1907 році костел після відновлювальних робіт консекрував єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. Ремонт храму було здійснено також у міжвоєнний період. Напрникінці 30-х років він містив лише три вівтаря - головний Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні св. Розалії і Матері Божої Скорботної. Від 1905 року понад сім тисяч вірян у місті та ще, принаймні, семи сусідніх селах обслуговував багаторічний настоятель о. Антоній Йонєц. Парафія мала філіальні дерев'яні святині в Ізабелі, що нині є Рідколіссям, вже неіснуючій Старій Гуті (1874р.) та Новій Гуті, а також муровані у Ковалівці (до утворення тут парафії), Долішній Слобідці, Коростятині (тепер - Криниця), Горішній Слобідці (1913р.), Дубенці (кінець 30-х років) та у Монастириськах (цвинтарна).
Після ІІсв. війни останній настоятель костелу о. Йонець покинув Монастириська, забравши із собою до Польщі частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Скорботної. Храм закрили 30 листопада 1945 року, перетворили його на склад. У 1991 році костел віддали Українській Автокефальній Православній Церкві, нині є храмом Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.
Головна сторінка