МОНАСТИРИСЬКА. Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (174? - 1751). Тернопільська обл., Чортківський р-н

4830? Монастириська,
вул. Тараса Шевченка, 18

Спочатку поселення називалось Підгородне, потім - Монастирище. Вперше у документах згадується у 1433 та 1437 роках, з 1454 року відоме як місто з магдебурзьким правом. У 1773-1782рр. було центром дистрикту Галицького циркулу Королівства Галичини та Володимирії. У 80-х роках ХІХ століття мало майже три з половиною тисячі мешканців, у тому числі 1741 римо- та 408 греко-католиків. З 1940 року (за винятком 1962-1966рр.) Монастириська були райцентром, а нині з населенням близько п'яти з половиною тисяч осіб входять до Чортківського району.

Про первісний костел та заснування парафії у Монастириськах інформація відсутня (можливо, вони постали до 1600 року). Відомо лише, що 1721 року тут був дерев'яний храм, споруджений не пізніше 1702 року коштом Терези - вдови Олександра Потоцького. Ця досить велика святиня мала три вівтарі - головний з образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконами св. Антонія і св. Станіслава.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

У 1727 році фінансово-майнове забезпечення парафії збільшив її син Терези - Йосиф, коштом якого і було споруджено та оснащено новий мурований костел. Будівництво храму пов'язане з культом образу Матері Божої Скорботної, що зародився в Монастириськах на переломі 30-х - 40-х років. У 1742р. архієпископ Микола Вижицький визнав цю ікону чудотворною, її перенесли до старого дерев'яного костелу. Новий мурований храм після мінімального оснащення консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії 29 вересня 1751 року єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі.

Дооснащення святині тривало ще років з десять після її консекрації, проте вже 1761 року вона мала аж п'ять вівтарів. У 70-х - 80-х роках постала мурована дзвіниця з трьома дзвонами. А наприкінці XVIII століття (чи на початку наступного) встановили ще один вівтар. 1837 року відбулись якісь будівельні роботи у храмі. Цікаво, що схематизми Львівської архідієцезії, принаймні, у 1843 та 1844 роках подають костел під титулом Різдва (Nativitatem) Богородиці, і лише від 1861 року там занотовано Успіння (Assumptio). 1892 року було відновлено чудотворний образ Матері Божої Скорботної та придбано для нього нові позолочені оклад і корону.

Фотознімок: Julius Romanov

У 1907 році костел після відновлювальних робіт консекрував єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. Ремонт храму було здійснено також у міжвоєнний період. Напрникінці 30-х років він містив лише три вівтаря - головний Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні св. Розалії і Матері Божої Скорботної. Від 1905 року понад сім тисяч вірян у місті та ще, принаймні, семи сусідніх селах обслуговував багаторічний настоятель о. Антоній Йонєц. Парафія мала філіальні дерев'яні святині в Ізабелі, що нині є Рідколіссям, вже неіснуючій Старій Гуті (1874р.) та Новій Гуті, а також муровані у Ковалівці (до утворення тут парафії), Долішній Слобідці, Коростятині (тепер - Криниця), Горішній Слобідці (1913р.), Дубенці (кінець 30-х років) та у Монастириськах (цвинтарна).

Після ІІсв. війни останній настоятель костелу о. Йонець покинув Монастириська, забравши із собою до Польщі частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Скорботної. Храм закрили 30 листопада 1945 року, перетворили його на склад. У 1991 році костел віддали Українській Автокефальній Православній Церкві, нині є храмом Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.