НОВА ГУТА. Колишній костел Відвідин Пресвятої Діви Марії (1880). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48305 Нова Гута

Село відоме, принаймні, з 30-х років XIX століття. Ймовірно, утворилось як колонія переселенців з Польщі, яких 1880 року було майже 90 відсотків від загальної чисельності мешканців, а 1939 року - вже близько 97 відсотків. У 1962-1966 роках входило до Бучацького району, пізніше - до Монастириського, а тепер - до Чортківського. Нині тут проживає понад півтори сотні селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Монастириськах. У 1880 році у Новій Гуті було споруджено філіальну дерев'яну каплицю. 1912 року, коли чисельність католиків латинського обряду сягнула майже семи сотень, було прийнято рішення про заснування у селі самостійної парафії, яке реалізували лише 1925 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

У 1932 році завдяки зусиллям парафіяльного адміністратора о. Владислава Павського та коштам парафіян святиню було перебудовано на костел. Його освятили наступного року під титулом Відвідин Пресвятої Діви Марії. Храм мав лише один вівтар - необароковий дерев'яний, який зберігся до сьогодні. Варто зауважити, що 18 вересня 1932 року у цій парафії народився майбутній єпископ Станіслав Падевський, перший ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії.

Після ІІ світової війни переважна більшість парафіян польського етнічного походження виїхала до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Невідомо, в який спосіб використовували зачинений храм (можливо, в стандартний - як складське приміщення). Від 1988 року ним стали послуговуватись православні, а 1992 року його перейняли греко-католики. І нині колишній костел є церквою святого архістратига Михаїла.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.