|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48312 Високе
Перша писемна згадка про Товстобаби, як до 1965 року називалось село Високе, датується 1435 роком, згадується також у 1458-1470 та 1475 роках. 1880 року тут проживало 1825 мешканців (1118 поляків і 707 українців), з яких 969 були римо- і 764 греко-католиками, нині населення Високого - майже 1300 осіб. Село тепер входить до Чортківського району, хоча до 2020 року було частиною Монастириського.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Яна Непомуцького у Марковій. 1862 року, коли їх чисельність сягнула дев'яти сотень, у Товстобабах з ініціативи марківського настоятеля о. Якова Кершки та завдяки місцевим землевласникам Богдановичам розпочали спорудження філіального мурованого костелу. До його фінансування долучились сільські віряни, які також виконали значну частину будівельних робіт.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 13 | |
| 1930 | - єпископ Адольф Шельонжек освятив наріжний камінь мурованого храму у Клесові на Рівненщині; |
| 2002 | - інгрес до Одеського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії єпископа Броніслава Бернацького; |
| 2008 | - єпископ Ян Пурвінський освятив пристосовану каплицю у Гулянці на Житомирщині; |
| Наступна дата: липень, 14 | |
| 1912 | - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар; |
Наступного року вимурували стіни храму, а також накрили його дахом. Завершено будівництво святині 1866 року її освяченням 21 жовтня. Цього ж року у Товстобабах постала парафіяльна експозитура, якою став опікуватись о. Ян Ясінський. В наступні роки придбали головний вівтар із образом Серця Матері Божої, три дзвони, орган та інше костельне оснащення, спорудили дерев'яний парафіяльний будинок та дерев'яну дзвіницю. Було встановлено також два бічні вівтарі з образами Христа Розіп'ятого і св. Миколая. Консекрація храму відбулась 1892 року.
Під час І світової війни костел у Товстобабах було повністю знищено 1916 року. Після війни богослужіння проводили у тимчасовій каплиці, облаштованій у приватному будинку. У 1920 році експозитура стала самостійною парафією, а 1923 року завдяки зусиллям її новопризначеного настоятеля о. Йосифа Блотніцького розпочалась підготовка до спорудження храму, яке здійснили у 1924-1926 роках під керівництвом будівничого Яна Шарингера із Підгайців коштом урядової установи, Львівської курії, місцевих землевласників і вірян.
Аж до кінця міжвоєнного періоду відбувалось оснащення святині (вона, зокрема, отримала три муровані вівтарі, два бічні містили образи св. Розалії і св. Миколая). 1934 року вимурували дзвіницю на три дзвони. Від 1923 року у 30-х та першій половині 40-х років парафію у Товстобабах продовжував обслуговувати о. Блотніцький. Нараховувала вона понад 2100 вірян та охоплювала також сусідніє село Коржева. У 1945 році парафіяни-поляки та їх душпастир виїхали до Польщі. 1946 року пожежа знищила дах костелу, потім його стали використовувати в якості колгоспної автозаправної станції. 1986 року будівлю колишнього римсько-католицького храму висадили у повітря.
У липні 2017 року на місці, де стояв костел, було встановлено та освячено дерев'яний хрест, а потім завдяки зусиллям Володимира Кварцяного та інших доброчинців збудовано каплицю, яку освятили 24 листопада 2019 року. Освячення в обох випадках здійснив місцевий греко-католицький парох о. Ігор Федоришин.
Каплиця архітектурно нагадує колишній костел та навіть отримала титул св. Архангела Михаїла, оскільки саме таку присвяту місцеві мешканці помилково приписують колишнім римсько-католицьким храмам. Хоча і старий костел 1862-1866 років, і новий 1924-1926 років мали титул лише Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії.
Головна сторінка