БІЛОКРИНИЦЯ. Колишній костел cвв. Апп. Петра і Павла (1903 - 1905). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48012 Білокриниця

Село Білокриниця вперше у документах згадується 2 січня 1447 року, проте вважається заснованим 1490 року, коли згадувалось вдруге. 1787 року тут проживало 780 мешканців, 1880 року - 1355 (825 римо- і 493 греко-католиків), 1910 року - 1896, 1935 року - 1816 (1296 поляків, 504 українців), нині ж - близько шести сотень. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях. 1903 року, коли їх чисельність (разом із вірянами сусідньої Бронгалівки) майже досягла 1300 осіб, коштом підгаєцького настоятеля о. Миколая Трембіцького та завдяки їхнім пожертвам розпочали спорудження філіального мурованого костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 09
1834 - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924 - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996 - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019 - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020 - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;
Наступна дата: листопад, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1850 - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900 - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002 - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;

Новозбудований храм освятили 1905 року (причому, спочатку під титулом Імені Пресвятої Діви Марії). У 1911 році у Білокриниці постала парафіяльна експозитура, а 1925 року було засновано самостійну парафію (ймовірно, що тоді ж і відбулась заміна старої присвяти на титул на cвв. Апп. Петра і Павла). Костел мав існуючі до сьогодні три дерев'яні необарокові вівтарі початку ХХ століття (головний містив образ Матері Божої Ченстоховської), а перед входом до святині досі стоять встановлені у другій половині 30-х років скульптури св. Петра і св. Павла ХІХ століття.

Джерело фотознімка: Leszko20

Наприкінці міжвоєнного періоду парафія охоплювала ще три сусідні села та налічувала понад 1800 вірних, а обслуговував їх від 1935 року адміністратор о. Йосиф Шица. Він виїхав до Польщі (разом із частиною костельного майна) 20 серпня 1945 року. Храм передали православним, але на початку 90-х років його отримали греко-католики. І нині колишня римсько-католицька святиня є церквою св. Параскеви П'ятниці.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми