БОКІВ. Колишній костел св. Анни (1902 - 1904). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 26
1838 - колишній Львівський архієпископ-митрополит Андрій Анквіч помер у Празі (Чехія), похоронений у крипті Празької архікатедри;
1974 - у Мукачеві народився майбутній єпископ-помічник Мукачівський Микола Лучок;
2004 - костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві освятив єпископ Станіслав Падевський;
Наступна дата: березень, 27
1885 - номіновано на посаду Львівського архієпископа-митрополита єпископа Северина Моравського;
1990 - о. Віктор Антонюк освятив повернений костел св. Анни у Сторожинці на Буковині;
2002 - Апостольську адміністратуру Закарпаття піднесено до рангу Мукачівської дієцезії, її адміністратор єпископ Антал Майнек номінований ординарієм Мукачівським, собор св. Мартина у Мукачеві отримав статус кафедрального;
Латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові

Причому, вже наступного, 1903 року у Бокові оселився експозит кукільницької парафії о. Роман Рудковський, хоча формально експозитура згадується, починаючи лише із 1908 року. 1904 року було завершено спорудження храму та освячено його, а 13 травня 1905 року фундатори передали святиню, парафіяльний будинок, земельні ділянки та кошти парафії, що мала утворитись у селі. Проте її заснування затримали віряни сусідніх сіл, які не хотіли приєднуватись до цієї парафії, а бажали залишитись у складі кукільницької. Фактично, самостійна парафія у Бокові постала лише 1920 року.

У 1906 році костел оточили муром, 1907 року було збудовано муровану дзвіницю із чотирма дзвонами, а 1911 року розпочали внутрішнє оздоблення храму. Від 1937 року парафію у Бокові, що нараховувала понад тисячу вірних у п'яти селах, обслуговував адміністратор о. Людовик Храпко, а філіальні каплиці мали села Слов'ятин, Дитятин та Шумляни. 3 березня 1944 року о. Храпко із незначною частиною костельного майна виїхав із Бокова. Костел радянська влада зачинила, а парафіяльний будинок було розібрано до фундаменту. Не збереглись також дзвіниця із дзвонами та мур, що оточував храм, який, принаймні, у 90-х роках перебував у стані руїни. Не відомо, чи залишилось від нього бодай щось нині (сучасні фотознімки знайти не вдалось).

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми