БОКІВ. Колишній костел св. Анни (1902 - 1904). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;
Наступна дата: грудень, 06
1890 - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький;
1909 - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912 - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919 - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974 - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997 - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;
2023 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ;
Латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові
Латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові

Причому, вже наступного, 1903 року у Бокові оселився експозит кукільницької парафії о. Роман Рудковський, хоча формально експозитура згадується, починаючи лише із 1908 року. 1904 року було завершено спорудження храму та освячено його, а 13 травня 1905 року фундатори передали святиню, парафіяльний будинок, земельні ділянки та кошти парафії, що мала утворитись у селі. Проте її заснування затримали віряни сусідніх сіл, які не хотіли приєднуватись до цієї парафії, а бажали залишитись у складі кукільницької. Фактично, самостійна парафія у Бокові постала лише 1920 року.

У 1906 році костел оточили муром, 1907 року було збудовано муровану дзвіницю із чотирма дзвонами, а 1911 року розпочали внутрішнє оздоблення храму. Від 1937 року парафію у Бокові, що нараховувала понад тисячу вірних у п'яти селах, обслуговував адміністратор о. Людовик Храпко, а філіальні каплиці мали села Слов'ятин, Дитятин та Шумляни. 3 березня 1944 року о. Храпко із незначною частиною костельного майна виїхав із Бокова. Костел радянська влада зачинила, а парафіяльний будинок було розібрано до фундаменту. Не збереглись також дзвіниця із дзвонами та мур, що оточував храм, який, принаймні, у 90-х роках перебував у стані руїни. Не відомо, чи залишилось від нього бодай щось нині (сучасні фотознімки знайти не вдалось).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.