BOKÓW. Dawny kościół p.w. św. Anny (1902 - 1904). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

Informacja

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 06
1642	- освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904	- майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922	- єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927	- вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;
Następna data: wrzesień, 07
1739	- чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905	- костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934	- греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003	- нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013	- освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025	- кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;

*Латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові*

Причому, вже наступного, 1903 року у Бокові оселився експозит кукільницької парафії о. Роман Рудковський, хоча формально експозитура згадується, починаючи лише із 1908 року. 1904 року було завершено спорудження храму та освячено його, а 13 травня 1905 року фундатори передали святиню, парафіяльний будинок, земельні ділянки та кошти парафії, що мала утворитись у селі. Проте її заснування затримали віряни сусідніх сіл, які не хотіли приєднуватись до цієї парафії, а бажали залишитись у складі кукільницької. Фактично, самостійна парафія у Бокові постала лише 1920 року.

У 1906 році костел оточили муром, 1907 року було збудовано муровану дзвіницю із чотирма дзвонами, а 1911 року розпочали внутрішнє оздоблення храму. Від 1937 року парафію у Бокові, що нараховувала понад тисячу вірних у п'яти селах, обслуговував адміністратор о. Людовик Храпко, а філіальні каплиці мали села Слов'ятин, Дитятин та Шумляни. 3 березня 1944 року о. Храпко із незначною частиною костельного майна виїхав із Бокова. Костел радянська влада зачинила, а парафіяльний будинок було розібрано до фундаменту. Не збереглись також дзвіниця із дзвонами та мур, що оточував храм, який, принаймні, у 90-х роках перебував у стані руїни. Не відомо, чи залишилось від нього бодай щось нині (сучасні фотознімки знайти не вдалось).