БОКІВ. Колишній костел св. Анни (1902 - 1904). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 23
1750 - у Варшаві рукоположений в священники майбутній архієпископ-митрополит Львівський Фердинанд Кіцький;
1991 - повернений костел св. Валентина в Наварії на Львівщині освячено;
2009 - єпископ Станіслав Широкорадюк за дорученням єпископа Яна Пурвінського консекрував новозбудований храм Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек освятив грунтовно відремонтований костел Зіслання Святого Духа у Чишках на Львівщині;
Наступна дата: травень, 24
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував храм Всіх Святих у Стоянцях на Львівщині;
1824 - номінований на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії майбутній митрополит-архієпископ Львівський Франциск Лушин;
1829 - консекровано новозбудований храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Івано-Фрапнківщині;
1924 - о.-прелат Казимир Дзюжинський освятив наріжний камінь мурованого костелу св. Марії Магдалини у Вовкові на Львівщині;
1984 - призначений титулярним єпископом Lambesi та Апостольським адміністратором архідієцезії (Львівської) у Любачеві майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1997 - рукоположений в священники у Польщі майбутній єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Віталій Кривицький;
2008 - у Львові беатифіковано черницю згромадження Сестер Милосердя с. Марту Вєцку, яка працювала в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині на Івано-Франківщині медсестрою, жертовно там померла та похована на місцевому кладовищі;
2011 - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений храм Пресвятої Діви Марії Допомоги Вірних у Нивній на Житомирщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам’ятний хрест та земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом;
- єпископ Антал Майнек освятив новий дзвін та хрест для невеличкої вежі храму св. Марії Магдалини у Підполоззі на Закарпатті;
- архієпископ Мечислав Мокшицький у Судовій Вишні на Львівщині впровадив до костелу Матері Божої Помічниці Вірних мощі св. Йоана Павла ІІ;
Латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові

Причому, вже наступного, 1903 року у Бокові оселився експозит кукільницької парафії о. Роман Рудковський, хоча формально експозитура згадується, починаючи лише із 1908 року. 1904 року було завершено спорудження храму та освячено його, а 13 травня 1905 року фундатори передали святиню, парафіяльний будинок, земельні ділянки та кошти парафії, що мала утворитись у селі. Проте її заснування затримали віряни сусідніх сіл, які не хотіли приєднуватись до цієї парафії, а бажали залишитись у складі кукільницької. Фактично, самостійна парафія у Бокові постала лише 1920 року.

У 1906 році костел оточили муром, 1907 року було збудовано муровану дзвіницю із чотирма дзвонами, а 1911 року розпочали внутрішнє оздоблення храму. Від 1937 року парафію у Бокові, що нараховувала понад тисячу вірних у п'яти селах, обслуговував адміністратор о. Людовик Храпко, а філіальні каплиці мали села Слов'ятин, Дитятин та Шумляни. 3 березня 1944 року о. Храпко із незначною частиною костельного майна виїхав із Бокова. Костел радянська влада зачинила, а парафіяльний будинок було розібрано до фундаменту. Не збереглись також дзвіниця із дзвонами та мур, що оточував храм, який, принаймні, у 90-х роках перебував у стані руїни. Не відомо, чи залишилось від нього бодай щось нині (сучасні фотознімки знайти не вдалось).

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми