HNILCZE. Dawny kościół p.w. Imienia Matki Boskiej (1886 - 191?). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48034 Гнильче

Гнильче вперше документально згадується 1395 року, є письмові згадки у 1437, 1438 і 1441 роках. Принаймні, 1867 року частина села належала настоятелю парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях о. Якову Кершкі. У 80-х роках ХІХст. у Гнильчому (разом із присілками Сенявка і Пановичі) проживало 1837 осіб, у тому числі 1256 греко- і 459 римо-католиків. У серпні 1944 року село обезлюдніло внаслідок польсько-українських сутичок, а заселяти його почали лише у середині 1945 року. Спочатку входило до Бережанського району, від 1990 року - до Підгаєцького, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Святого Духа у Горожанці. У джерелах інколи згадується якась каплиця у Гнильчому, проте схематизми Львівської архідієцезії ХІХ століття це не підтверджують. 1886 року, коли чисельність вірних сягнула півтисячі, тут коштом Йосифа Громніцького та завдяки їхнім пожертвам розпочали будівництво філіального мурованого костелу.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 07
1739	- чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905	- костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934	- греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003	- нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013	- освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025	- кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;
Następna data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

У 1892 році єпископ-помічник Львівський Ян Пузина освятив цей ще не повністю споруджений храм під титулом Імені Матері Божої. Будівельні роботи продовжувались далі, зокрема, 1905 року зі встановлення даху, і навіть 1910 року. Ймовірно, що перед І світовою війною спорудження костелу було, в основному, завершене. Але попри це затяжне будівництво вже 1905 року в Гнильчому постала парафіяльна експозитура, яка 1925 року стала самостійною парафією.

Під час Ісв. війни московітські солдати пограбували святиню та використовували її в якості стайні. Небагата парафія тривалий час ліквідовувала наслідки цього нашестя. Від 1934 року майже півтори тисячі вірян у Гнильчому та у двох сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Ян Мотика, якого 1939 року замінив о. Болеслав Баліцький. Парафія мала філіальну каплицю у Пановичах, а храм в Гнильчому містив єдиний неоготичний дерев'яний вівтар із скульптуркою Христа Розіп'ятого та образом Матері Божої Святого Розарію. Була також дерев'яна дзвіниця із трьома дзвонами 1936 року.

Після ІІ світової війни парафіяни-поляки виїхали до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно. Спочатку костелом недовго послуговувались греко-католики, в 1950-1992 роках його, поділивши на два поверхи, викормистовували як склад та стайню, нині ж він перебуває у стані частковї руїни.

ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO: